Пристрасті навколо комунальних тарифів

Костянчук І. Пристрасті навколо комунальних тарифів // Янус Нерухомiсть. 22 . №2002. C. 5

Мабуть, першим "комунальником" можна вважати ту печерну людину, яка зібрала і принесла в'язанку хмизу не лише в свою печеру, а й у сусідську. Скільки кам'яних монет чи мамонтових шкур уторгував за це ? невідомо. А відтак, першовитоки формування комунальних тарифів не відстежуються. Втім, у минулому залишилися і експресивні торги за привезений на базар віз дров чи довгі домовляння ? скільки візьме водонос за принесене відро води...
З часом комунальні послуги ставали цивілізованішими і складнішими за схемами, залежнішими від цін на енергоносії, тож далекими від принципу "торг тут доцільний". Діє його величність тариф ? єдиний для всіх, розрахований за відповідною схемою. Своїми поглядами на формування тарифів на комунальні послуги з корреспондентом "Урядового кур'єра" поділилися заступник голови Держкомітету з питань житлово-комунального господарства Олександр Білянський, заступник начальника Донецького обласного житлово-комунального управління В'ячеслав Єрмаков і начальник управління з питань цінової політики Київської міської держадміністрації Василь Яструбинський.

Стратегія без дотацій

Нині відпрацьовується проект нового житлового кодексу. Ним буде врегульовано багато питань у галузі житлово-комунального господарства, які нині "зависли в повітрі". Визначено шість стратегічних напрямів реформування галузі, де основний ? удосконалення системи управління галуззю з урахуванням ринкових відносин.
О. Білянський: Держкомітет житлово-комунального господарства уже напрацював стратегію реформування галузі, затвердив перелік майже 180 основних нормативних актів, спрямованих на те, щоб галузь запрацювала по-новому. Але поки що вона ? найменш реформована в Україні. Наша спадщина ? соціалістична система житлово-комунального управління, яка не відповідає сучасним вимогам.
Недоліки ж викликані і боргами споживачів за житлово-комунальні послуги, нині це ? 4 млрд. грн., і тим, що не змінилося ставлення до надання послуг і комунальниками, які звикли працювати "по старому", і населенням. У радянські часи 95 відсотків витрат дотувала держава, і лише 5 відсотків платили споживачі. Нині фактично єдине джерело надходжень до житлово-комунальних підприємств ? гроші споживачів. А думки про те, що тарифи завищені, можливо, викликані непрозорістю галузі. Ми спонукаємо населення і наших працівників до діалогу, щоб усі бачили, скільки те чи те підприємство мало отримати коштів, і скільки надійшло, як вони використовуються...
Раніше тарифи покривали вартість послуг на 70 відсотків, нині ? на 30-50. Бо ростуть ціни на енергоносії, зменшується покриття затрат. Інколи кажуть, що тарифи підвищуються через борги частини населення, і що комунальники таким чином розв'язують проблеми нестачі коштів. Це не так. Коли визначаються тарифи на теплову енергію чи воду, розраховуються планові показники ? витрати, прибутки... І сума розподіляється на всіх мешканців населеного пункту ? через квадратні метри квартири, кубометри гарячої води. Тож якби навіть усе населення заплатило б, цих коштів усе одно недостатньо.
В. Єрмаков: Ціни на комунальні послуги і зарплата, яку отримують люди, не збігаються. Ми в області цю проблему розглядали неодноразово в облдержадміністрації за участю профспілок. Усі визнають, що в житлово-комунальному господарстві глибока криза, але й підняття цін не розв'яже проблему. Вже цей опалювальний сезон показує ? і в інших областях, мабуть, так само ? багато міст можуть залишитися без опалення, бо нічим оплатити майже 1,6 млрд. грн. боргів теплозабезпечуючих підприємств. Становище складне.

Тече вода, тече з крана вода...

Китайська метода облаштування дому під назвою "фен-шуй", яка здобула певну популярність і в Україні, полягає в тому, що в домі мають бути справними всі крани, інші сантехнічні пристрої. Бо, мовляв, з водою, що марно витікає, "утікає" і добробут мешканців. Під цим твердженням підпишуться і комунальники. Хоч і розглядають проблему не з містичного боку.
О. Білянсьний: Нам закидають: в Україні норма споживання води ? 300 літрів, а в Європі ?150. А ви підійдіть вночі до багатоповерхового будинку, де не світиться жодне вікно, відкрийте каналізаційний люк і подивіться: вода біжить так, наче мешканці серед ночі миються. Через несправний бачок за добу витікає 12 тисяч літрів води. З крана цівка води в сірник завтовшки ? це приблизно 800 літрів на добу. У Європі ж сантехнічні пристрої відрегульовані нормально. А технології подачі води населенню не відрізняються. Як і вартість енергоносіїв.
В. Яструбинський: У Києві майже 10 тисяч будинків. І з них 2730 споживає води менше одного нормативу. Як у Європі. Але є майже дві тисячі будинків, де споживають більше трьох нормативів, а є ? більше п'яти! Це за даними пристроїв будинкового обліку, тут уже не зафіксовано втрати в мережах. З'ясувалося, що найбільше використовують води п'ятиповерхові "хрущовки", де стоїть зливний бачок системи "Еврика". Ми вивчали ці питання, і намагаємося усунути причини. Але, на жаль, і новобудови в Києві комплектуються вітчизняними "компактами", які відрегулювати практично неможливо. Отож, хто заможний ? замінює на якісний, а хто бідніший ? хай біжить...

І де ж ті внутрішні резерви?

У всьому світі житлово-комунальне господарство ? приваблива сфера підприємництва, бо послуги ці потрібні щодня і все життя. Однак доводиться чути, що нинішній рівень цін не забезпечує успіх бізнесу. А бізнес без отримання прибутку ніколи не піде в житлово-комунальну сферу.
О. Білянський: Але питання підвищення тарифів сьогодні не стоїть. Треба шукати інші джерела покриття витрат собівартості. Одне з них ? енергозбереження. Ми споживаємо енергоносіїв у 2-3 рази більше, ніж країни Європи. Втім, можна зменшити витрати газу та електроенергії і за рахунок цього зменшити тарифи. Але для цього треба провести низку технічних заходів, насамперед встановлення лічильників. Це потребує фінансування з боку і держави, і населення, і інвестора. А віддача дуже ефективна. Так, домовий прилад обліку та регулювання тепла окупиться за один-півтора опалювальних сезони. Але... ні іноземний, ні свій інвестор до нас не прийшов... Тож і програма впровадження засобів обліку споживання комунальних послуг, затверджена урядом 10 років тому, виконується лише на 5 відсотків.
В. Єрмаков: До речі, на Донеччині, щоб охопити житловий фонд приладами обліку води і тепла, потрібно 304 млн. грн. Жоден бюджет цього не витягне.
О. Білянський: А щоб люди самі і контролювали свої витрати, і визначали, хто надаватиме їм послуги, треба створювати конкурентне середовище на ринку житла. І це передусім залежить від них. Безсумнівні вигоди мешканці квартир матимуть, коли у будинку буде конкретний власник ? або товариство співвласників, або хоча б домовий комітет, який зможе укладати договори на послуги, наприклад, вивезення сміття, прибирання, з тією структурою, послуги якої для нього найпривабливіші ? і за якістю, і за ціною.