Незавершена реконструкція

Горницька Л. Незавершена реконструкція : [Бесіда з керівником архітектурно-реставраційних майстерень №3 інституту "Укрзахідпроектреставрація" Горницькою Л. / Записав Худицький В.] // Строительство и реконструкция . 2003. 7 февраля 2003. (№ 1-2) . C.10

Однією з найважливіших проблем Львова с збереження історико-архітектурної спадщини. Особливо після того, як у 1998 році центральна частина міста була взята під охорону ЮНЕСКО. Про це багато говорять на різних рівнях владних структур. На жаль, як це часто буває в Україні, слова -одне, а справи ? інше.



Яскравий приклад цьому ? незавершені роботи з відновлення пам'ятки архітектури XVII століття, відомої широкому загалу як будинок флорентійського купця Роберто Бандінеллі. Переживши декілька століть, ряд реконструкцій і ремонтів, десять років тому, після невдалого капітального ремонту, будинок зруйнувався.

Слово архітектору

Член авторського колективу, керівник архітектурно-реставраційних майстерень №3 інституту ?Укрзахідпроектреставрація? Лідія Горницька скептично оцінює те, що відбувається:

? Один за одним у місті розбирають старовинні будинки, при цьому деякі з них, наприклад, будинки на Валовий, 15, Міцкевича, 9 і 10 на папері й досі значаться в списку пам'яток, ? говорить вона. ? На очах львів'ян зникають автентичні вікна і двері, а новопрорубані прорізи заповнюють пластиковими сурогатами. Львів, який протягом багатьох століть славився своїми майстрами різьби по каменю, столярами, ковалями, майстрами вітражної справи та іншими ремісниками європейського класу, поступово перетворюється на провінційне місто. Корінні львів'яни обурені надто комерційним ставленням до пам'яток архітектури, ремонтами фасадів до чергового самміту, великими крикливими рекламними щитами низького естетического рівня, усім подібним. Але зробити вони нічого не можуть.

Кажуть, що радянський період в історії міста не тільки нівелював ремісниче мистецтво, але і створив безлике суспільство, яке не вміє оцінити культурної спадщини, яка дісталася* йому. Тому треба докласти багато зусиль, щоб пам'ятки історії та архітектури не були втрачені для нащадків. Як, наприклад, відомий будинок Бандінеллі. У його відновлення вклали майже 6 млн. грн., а до кінця так і не довели.

З листопада 1998 року до початку вересня 2002 року виконано ремонтно-реставраційних робіт на загальну суму в 5 млн. 837 тис. 664 грн. Аби ввести будинок в експлуатацію, необхідно було виконати ремонтно-реставраційних робіт на 1 млн. 250 тис. грн. Однак закінчилося чудове літо, а гідроізоляцію підвального приміщення, що знаходиться під тротуаром, реставрацію білокам'яних обрамлень вікон і порталів на фасадах, влаштування приямків при вході в підвальні приміщення з боку вулиці Ставропігійській, фарбування фасадів і інші види літніх робіт не завершені.

Наразі через відсутність опалення ледь відновлений будинок починає руйнуватися. Волога може зашкодити паркетній підлозі, а також дверній столярці, покритій інтарсією, дерев'яним різьбленим балкам. Ще трохи і на стінах з'явиться грибок. Насилу виведений з аварійної ситуації пам'ятник історії й архітектури може бути знову занедбаним.



?С&р?: ? Пані Лідіє, свого часу було багато варіантів рішення відновлення пам'ятки. На щастя, перемогла точна зору інституту ?Укрзахідпроектреставрація?. Які аргументи зуміли знайти для Дершбуду?

? Кам'яниця Бандінеллі може претендувати ще на одне звання ? пам'ятки, яка дивом вижила. Відносно її майбутнього прогнози далеко не оптимістичні. Деякі наші колеги-архітектори пропонували зовсім розібрати будинок і перекласти його заново, із чим ми категорично не погодилися. Хоча, така методика відновлення пам'яток існує. Але лише за умови, забезпечення належного рівня фахівцями, які знають і вміють виконувати цю роботу, а також стабільним і гарантованим фінансуванням таких робіт. Інакше будинок можна розібрати і не зібрати заново. Такі випадки, на жаль, теж є.

Саме нашому інституту доручили розробити робочий проект виведення пам'ятки з аварійного стану, а також проект його реставрації і пристосування. Відповідно до проектного завдання, перший поверх будинку мають віддати під музей пошти, а верхні поверхи ? міському управлінню архітектури. Можливо, рішення віддати верхні поверхи чиновникам не зовсім вдале, адже, тоді прекрасні інтер'єри помешкань будинку стануть недоступними для очей львів'ян і туристів. А цінність цих приміщень надзвичайно велика.



?С&р?: ? Пані Лідіє, хто був власниками будинку Бандінеллі. Звідки така назва?

? За час свого існування, кам'яниця на площі Ринок, перемінила чимало власників. У XVI ст. на місці нинішньої пам'ятки стояв так званий Мордохаївський будинок. З 1589 року ним заволодів аптекар Ярош Ведельський. Пізніше тут проживав автор першої хроніки міста Львова Ян Алембек.

На початку XVII ст. кам'яниця переходить у власність Роберто Бандінеллі, онука відомого флорентійського скульптора Баччо Бандінеллі. Під цим ім'ям будинок проіснував аж до кінця XVIII ст. На якийсь час новими господарями кам'яниці стали львівські міщани Вербиц.

У XIX ? на початку XX сторіччя у кам'яниці господарювала родина Коркесів. Як пам'ятка історії та архітектури кам'яниця Бандінеллі відома ще і тим, що в 1629 році тут була організована перша в Україні пошта, пізніше вдосконалена Робертом Бандінеллі. Звідси спеціальними ?курсорами? пошту відправляли у двох напрямках: Замостя, Люблін, Варшаву, Гданськ, Жешув і Краків.

У 1737-1739 pp. його перебудували і підсилили контрфорсами. У 1903 році у будинку відреставрува-ли фасад. А в 1905 р., у зв'язку з відкриттям п'яти крамничок на першому поверсі з боку вулиці Ставропігійської, був отриманий дозвіл міської влади на проведення адаптаційних робіт, ще через два роки тут відкрили стильову світлицю з різьбленими балками і білокам'яними обрамленнями, інкрустованими алебастром.

Уже в наш час, у 1960 p., під час реставрації будинку львівськими СНРВМ було встановлено скульптури дельфінів для віконного обрамлення ліворуч від порталу. А в 1973 р. проведена реставрація фасадів будинку.

Найбільш невдалим для будинку став 1985 p., коли після капітального ремонту колишні дерев'яні перекриття будівельники замінили бетонними. Змінилася і планувальна структура будинку. В задній частині на металевих косоурах були встановлені залізобетонні сходи. Перевантажені бетонними перекриттями і новими цегельними перегородками, несучі стіни почали тріскати. Владі довелося терміново відселити новоселів.

Деякі роботи із зміцнення конструкції будинку було проведено в 1987 р. На передній частині будівельники встановили залізні тяжі, а з боку вулиці Ставропігійської ? металеві підпірки. Однак через відсутність фінансування роботи призупинили, будинок не охоронявся, і ще більше занепав. Лихо не змусило себе чекати, навесні 1996 р. обвалися стіни, провалилися перекриття й конструкція даху.

Майже два роки пам'ятка архітектури XVII століття знаходилося в стані прогресуючого руйнування. І це ? у декількох десятках кроків від міський мерії! Стан конструктивних елементів будинку погіршувався. Виникла загроза повної втрати пам'ятки. І тільки завдяки зусиллям ?Товариства шанувальників Львова? (ТШЛ) у грудні 1998 року Кабінет Міністрів України виділив частину коштів на першочергові відновлювальні роботи будинку Бандінеллі ? унікальної пам'ятки архітектури.

Виведення пам'ятки з аварійного стану

Інститут ?Укрзахідпроектреставрація? розробив ескізний проект порятунку пам'ятки, який був розглянутий і схвалений науково-методичною радою Держбуду України при Управлінні охорони історичного середовища Львівського міськвиконкому. А вже в листопаді 1998 року, після майже десятилітньої перерви, будівельники почали ліквідовувати аварійний стан будинку Бандінеллі.

Проектні роботи розділили на два етапи: виведення пам'ятки з аварійного стану і роботи, пов'язані з реставрацією та його пристосуванням. Уже на першій стадії необхідно було врахувати всі моменти, пов'язані з реставрацією будинку. Насамперед, перед авторами проекту відновлення пам'ятника поставили завдання ? передбачити можливість використання в перспективі простору, розташованого під дахом, експлуатації галереї у внутрішньому дворику, прибудови приміщення для котельні на даху будинку. Також крім основних робіт виведення пам'ятки із аварійного стану для проведення будівельних робіт було передбачено побудову тимчасових кріплень. З цією метою в окремих частинах будівлі встановили систему підпірок. Особливу увагу приділили центральній частині, яка повністю втратила перекриття, фасадній стіні. Для цього в центральній частині будинку влаштували металеву рамну конструкцію, каркас якої і склав тверде опорне ядро. Подібні зміцнювальні роботи провели і на інших ділянках пам'ятки. У процесі відбудовних будівельних робіт усі білокам'яні елементи, добуті з-під будівельного сміття, було повернуто на місце.

Реставрація і пристосування пам'ятки

Ця сторінка з історії відновлення будинку Бандінеллі, на жаль, поки не дописана.

Складається враження, що міська влада починає зважати лише на те, що вже руйнується. Зовсім недавно в місті завалилася ще одна пам'ятка архітектури на вулиці Шевській. Тепер на його відновлення міська влада вимагає у Києва більше мільйона гривень. Гроші чималі, особливо якщо врахувати необхідність фінансування інших проектів. Таких випадків було б набагато менше, якби влади не забували вчасно проводити поточні ремонти.

Архітектурна довідка

Історія будинку Бандінеллі

Будинок номер ?два?, розташований на Ринковій площі Львова і займає її північну кутову частину. Головний фасад будинку виходить на площу Ринок, кутовий ? на вулицю Ставропігійську. За призначенням ? це типовий міщанський будинок із трьома чиншовими вікнами на головному фасаді. Кам'яниця до нашого часу зберегла стиль оздоблення, первинний колір, а також планувальну структуру попереднього будинку.

Забудова східного кварталу площі Ринок виникла не на голому місці, про це свідчать археологічні дослідження.

За своєю планувальною основою ? це трьотрактовий будинок з кутовою й тильною официнами і невеликим внутрішнім двориком. Стіни фасадів мають багату архітектурну декорацію. Головний фасад із двох сторін обмежений рустованими пілястрами на висоту трьох поверхів. У свою чергу, кожний поверх чітко розділений кам'яними карнизами. Пілястри першого поверху мають сильно розвинутий руст, другого ? трохи менший і вузький. Вікна другого і третього поверхів розміщені майже симетрично, мають білокам'яні обрамлення у формі канелюрованих пілястр із коринфськими капітелями і завершуються трикутними сандриками з ангельськими голівками на полях.