Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти

Верховная Рада Украины. Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти : Закон України від 22.02.2000 р. №1490-III // Дебет-Кредит. Документы для работы . . 17 апреля 2000 (№ 16) . С. 57-70

Опублікований "ГУ" 11.04.2000 р.

Чинний з 12.07.2000 р.

СУТТЄВО

Збільшено суми закупівель, щодо яких не проводиться тендер, до 10 тис. євро (40 тис. євро для робіт). Для стимулювання вітчизняних виробників запроваджено диференційовані преференційні поправки у розмірі 10-15% ціни закупівель, проте основна частина вітчизняних виробників втратила 5% преференційної поправки.

1Цей Закон встановлює загальні правові та економічні засади здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів.

2Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання.

Розділ I. Загальні положення

Стаття 1. Визначення основних термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

замовник - органи державної влади та органи місцевого самоврядування і підпорядковані їм установи та організації, а також установи і підприємства, уповноважені відповідно Кабінетом Міністрів України або органами місцевого самоврядування здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти;

органи державної влади - орган законодавчої влади, міністерства, інші центральні чи місцеві органи виконавчої влади, органи судової влади чи прокуратури;

державна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом;

державні кошти - кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, кошти державних цільових фондів, кошти Пенсійного фонду України, державні кредитні ресурси;

постачальник (виконавець) (далі - виконавець) - суб'єкт господарювання (резидент або нерезидент), який підтвердив намір взяти участь у процедурі закупівлі та подає чи подав тендерну пропозицію;

товари - продукція будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому, газоподібному стані, включаючи електроенергію, а також послуги, пов'язані з поставкою товарів, якщо їх вартість не перевищує вартості самих товарів;

роботи - будь-яка діяльність, пов'язана з проектуванням, будівництвом нових, розширенням, реконструкцією, капітальним ремонтом та реставрацією об'єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, технічним переозброєнням діючих підприємств, а також супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- та супутникова фотозйомки та інші, якщо вартість виконання цих послуг не перевищує вартості самого будівництва;

послуги - будь-яка закупівля, крім товарів та робіт, включаючи підготовку спеціалістів, забезпечення транспортом і зв'язком, освоєння технологій, наукові дослідження, медичне та побутове обслуговування;

тендерна документація - документація, що готується замовником та передається виконавцям для підготовки ними тендерних пропозицій щодо предмета закупівлі;

тендерний комітет - група спеціалістів, що призначається замовником відповідальною за здійснення процедур закупівлі згідно з положеннями цього Закону;

тендерна пропозиція - пропозиція щодо певного предмета закупівлі, яка готується та подається виконавцем замовнику відповідно до вимог тендерної документації;

альтернативна тендерна пропозиція - пропозиція, яка може бути подана виконавцем замовнику додатково у складі тендерної пропозиції, якщо це передбачено процедурою закупівлі і відрізняється від пропозиції, розробленої відповідно до умов, передбачених тендерною документацією;

акцепт тендерної пропозиції - прийняття замовником тендерної пропозиції та надання згоди на її оплату. Тендерна пропозиція вважається акцептованою, якщо замовником в установлений у тендерних документах строк подано письмове підтвердження виконавцю в акцепті тендерної пропозиції після визначення його переможцем процедури закупівлі;

торги - порядок здійснення конкурентного відбору виконавців щодо закупівлі товарів, виконання робіт, надання послуг за процедурами, встановленими цим Законом;

преференційна поправка - спосіб надання замовником переваги вітчизняному виробнику при визначенні переможця процедур закупівель шляхом застосування відсоткової межі до ціни його тендерної пропозиції порівняно з найбільш вигідною серед поданих у розмірах, встановлених цим Законом;

3договір про закупівлю - будь-який договір купівлі між замовником та виконавцем - переможцем процедур закупівлі, який укладається в результаті їх здійснення;

забезпечення тендерної пропозиції (далі - тендерне забезпечення) - надання виконавцем замовнику гарантій щодо забезпечення виконання ним зобов'язань, які виникають у зв'язку з поданням тендерних пропозицій, включаючи такі способи забезпечення, як банківські гарантії, резервні акредитиви, чеки, згідно з якими первинне зобов'язання несе будь-який банк, депозити у готівкових коштах, векселі;

забезпечення виконання договору про закупівлю - надання виконавцем замовнику гарантій виконання ним вимог договору про закупівлю, включаючи такі способи забезпечення, як банківські гарантії, резервні акредитиви, чеки, згідно з якими первинне зобов'язання несе будь-який банк, депозити у готівкових коштах, векселі;

4вітчизняний виробник - суб'єкт підприємництва - резидент, який здійснює виробництво товарів, виконує роботи чи надає послуги на території України.

Стаття 2. Сфера застосування Закону

1. Цей Закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів.

2. Особливості відносин, що виникають у зв'язку з закупівлею товарів, робіт і послуг, що здійснюються в межах державного оборонного замовлення, а також з закупівлею інших спеціально визначених Кабінетом Міністрів України (специфічних) товарів (робіт і послуг), визначаються окремими актами законодавства України.

Стаття 3. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг

51. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг (далі - уповноважений орган) визначається Кабінетом Міністрів України.

2. Основними функціями уповноваженого органу є:

розробка нормативно-правових актів щодо функціонування системи державних закупівель;

проведення обліку закупівель шляхом збирання інформації про заплановані закупівлі та торги, що відбулися;

участь в економічному обгрунтуванні окремих статей видатків Державного бюджету України;

погодження іншої, ніж відкриті торги, процедури закупівлі, що здійснюється у порядку, встановленому уповноваженим органом;

підготовка та подання до Кабінету Міністрів України квартальних звітів щодо здійснення замовниками закупівель;

розгляд та надання висновків із спірних питань у разі їх виникнення до моменту укладення угоди про закупівлю;

роз'яснення порядку застосування законодавства України про закупівлі;

подання разом із Рахунковою палатою до Верховної Ради України щорічного звіту щодо здійснення замовниками закупівель;

контроль за дотриманням законодавства щодо закупівель;

подання матеріалів у правоохоронні органи стосовно фактів про порушення правил закупівель, за які передбачена адміністративна чи кримінальна відповідальність;

співробітництво з органами Антимонопольного комітету України щодо виявлення порушень антимонопольного законодавства у сфері здійснення закупівель;

консультаційна та методична допомога замовникам у здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, у тому числі надання зразків тендерної документації, іншої інформації щодо здійснення закупівель;

організація навчання спеціалістів у сфері здійснення закупівель та підвищення їх кваліфікації з виданням відповідного сертифіката встановленого зразка;

міжнародне співробітництво у сфері закупівель та підтримка участі вітчизняних товаровиробників у торгах щодо закупівель за межами України;

видання "Вісника державних закупівель".

3. Уповноважений орган має право:

подавати Кабінету Міністрів України пропозиції щодо визначення замовника, відповідального за здійснення процедури закупівлі, у разі якщо предмет закупівлі належить до сфери діяльності кількох замовників;

вимагати від замовників звіт про результати здійснення процедури закупівлі відповідно до цього Закону та реалізацію договорів про закупівлю;

установлювати строки надання замовниками інформації про закупівлі, що плануються, укладені договори про закупівлі та їх виконання;

у разі виявлення порушень у процедурах закупівель вживати заходів згідно із цим Законом;

створювати регіональні видання "Вісника державних закупівель", визначати межі його розповсюдження та умови публікації оголошень в ньому;

визначати своїм рішенням:

форму або зразок оголошення про проведення процедур закупівлі та запрошення до участі в них;

додаткову інформацію, яка зазначається в оголошенні та запрошенні;

форму звіту про результати здійснення процедури закупівлі та додаткові вимоги до нього.

Стаття 4. Міжнародні зобов'язання України щодо здійснення закупівель

Якщо норми міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, містять положення, відмінні від норм цього Закону, то застосовуються норми міжнародного договору України.

Стаття 5. Недискримінація виконавців

Вітчизняні та іноземні виконавці беруть участь у процедурі закупівлі на рівних умовах відповідно до положень цього Закону, за винятком випадків, коли застосовуються положення статті 6 цього Закону.

Стаття 6. Умови захисту вітчизняного ринку

1. Замовник надає перевагу тендерній пропозиції, поданій вітчизняним виробником, шляхом застосування преференційної поправки до її ціни або обмежує участь у процедурі закупівлі виключно вітчизняними виробниками у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за умови, що очікувана вартість предмета закупівлі не перевищує суму, еквівалентну:

для товарів - 200 тисячам євро;

для послуг - 300 тисячам євро;

для робіт - 4 мільйонам євро.

Розмір преференційної поправки повинен становити 10 відсотків ціни тендерної пропозиції.

62. Замовник застосовує преференційну поправку до ціни тендерної пропозиції, поданої підприємствами Українського товариства сліпих, Українського товариства глухих, Спілки організацій інвалідів України та підприємствами України, працівниками яких є особи, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі, незалежно від суми очікуваної вартості закупівлі.

У цих випадках розмір преференційної поправки повинен становити 15 відсотків ціни тендерної пропозиції, навіть за умови участі у процедурі закупівлі лише вітчизняних виробників.

73. У разі якщо предметом закупівлі є послуги чи роботи, що здійснюються на території України, замовник має право вимагати від іноземного виконавця, що бере участь у процедурі закупівлі, виконання цих послуг чи робіт з використанням вітчизняної сировини, матеріалів та робочої сили.

4. Про застосування умов, передбачених частинами першою - третьою цієї статті, замовник повинен поінформувати виконавців у оголошенні про здійснення процедури закупівлі. Рішення замовника про застосування таких умов не може бути змінено до закінчення процедури закупівлі.

Стаття 7. Несхвальні дії виконавців

1. За погодженням з уповноваженим органом замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію у разі, якщо він має незаперечні докази того, що виконавець пропонує, дає або погоджується дати прямо або опосередковано будь-якій посадовій особі чи колишньому службовцю замовника, іншого державí