Ключові проблеми житлової політики

Ключові проблеми житлової політики // Урядовий кур'єр . . 29 апреля 1999 (№ 79) . С.

Шановні учасники наради! Мета нашої наради ? обговорити ключові проблеми, пов'язані з перебудовою житлової політики в Україні. Ми повинні визнати, що заходи, які здійснено урядом в останні два роки в цьому питанні, виявилися неефективними. Місяць тому ми розглядали у цьому залі питання роботи легкої промисловості і з'ясували, що ця ключова галузь економіки фактично повністю випала з поля зору Кабінету Міністрів.

Це ж можна сказати і про сферу житлового будівництва.

Якщо у 1997 p. обсяг будівництва скоротився на 4,7 відсотка, то у 1998 p. ? на 9 відсотків, а за три місяці поточного року у будівельній галузі загалом, в тому числі й у сфері будівництва житла спостерігається обвальне падіння. Загальний обсяг будівельних і монтажних робіт скоротився на 23,1 відсотка, а будівництва житла ? на 9,7 відсотка. Таких негативних показників не має жодна галузь економіки.

Скорочення обсягів будівництва житла різко загострило житлову проблему. Вона є однією з найскладніших у всьому спектрі соціальних відносин. Нині на обліку для поліпшення житлових умов перебуває майже 2 млн. сімей. Серед них велика кількість учасників війни, ветеранів праці, інвалідів. Не вирішується питання забезпечення житлом молодих сімей. Вдумайтесь у таку цифру: за минулий рік відповідно до заходів щодо реалізації молодіжної житлової політики поліпшено житлові умови всього 400 молодим сім'ям. Це потреби одного сільського району.

Чому ми маємо такий стан?

Відповідь очевидна: ми дуже мало, а якщо бути точнішим, то практично нічого не зробили у напрямку розбудови ефективної житлової політики, яка б відповідала умовам перехідної економіки, реаліям сьогоднішнього дня. Те, що робиться Київміськбудом та деякими іншими будівельними організаціями, яких можна перерахувати на пальцях, це не заслуга виконавчих структур. Це заслуга Поляченка Володимира Аврумовича і таких, як він керівників будівельних організацій, які на власному ентузіазмі роблять справу. Мене непокоїть те, що не враховується значення житлового будівництва не лише з соціальної точки зору, а й як одного з найбільш дієвих механізмів загального оздоровлення економіки. На початку 90-х років капітальні вкладення становили близько 1/5 частину ВВП. Підприємства будівельного комплексу забезпечували стабільні надходження коштів до бюджету, давали роботу сотням тисяч людей.

Я весь час чую від керівників економічного блоку уряду, що потрібні заходи, які б дозволили залучити в економіку фінансові нагромадження громадян. Чому все це залишається пустими балачками? Чому не зроблено жодного кроку до створення механізмів розв'язання цього питання через житлове кредитування, житлові заощадження й тому подібне. Адже в цьому не потрібно відкривати Америку. Є велетенський світовий досвід, в т. ч. й досвід постсоціалістичних країн, нарешті, й досвід країн, що входили до колишнього Союзу, зокрема Росії та Білорусі.

Ще одне питання: хто додумався змінити систему нарахувань ПДВ на підприємства будівельної галузі? Адже те, що у першому кварталі не працювало 23 відсотки будівельних організацій, пояснюється значною мірою цією причиною. Хочу звернутися і до керівників уряду: чому ми нехтуємо цими проблемами? Я з усією гостротою ставлю ці проблеми, бо вони відносяться до рангу першочергових у економічній політиці держави. Я на цьому наголошував останнім часом декілька разів у своїх виступах, зокрема у Позачерговому посланні Президента Верховній Раді, основні положення якого є обов'язковими для виконавчої влади. Однак зрушень на краще, як видно, ніяких немає. Повний штиль.

Що слід зробити, на моє переконання, в першу чергу для того, щоб виправити стан справ?

Перше: Підписано Указ про створення комісії з питань житлової політики при Президентові, яку очолить Віталій Андрійович Масол. Я покладаю великі надії на активну діяльність комісії, яку буде наділено найширшими повноваженнями у справі координації цієї роботи.

Друге. За моїм дорученням підготовлено проект Указу ?Про основні напрямки забезпечення житлом населення України?. Цей Указ, який визначає шляхи суттєвої перебудови житлової політики, має бути доопрацьований і представлений мені (не пізніше, як за два тижні) на підпис.

Всі наші розрахунки мають виходити з необхідності подвоєння у період з 1999 по 2004 рік обсягів житлового будівництва. Як стверджують фахівці, при утворенні багатосегментних механізмів фінансування галузі вирішення цього питання є цілком реальним. Ще раз прошу звернути особливу увагу на утворення механізмів довгострокового (на 25-30 років) житлового кредитування перш за все молоді -випускників навчальних закладів, демобілізованих з армії, осіб, що вступають до шлюбу. Ми можемо і зобов'язані знайти шляхи вирішення цих питань.

Очікую активної позиції і Національного банку України, особисто Віктора Андрійовича Ющенка. Це кровна справа банківської системи. Продумайте механізми її розв'язання. Зробіть це невідкладно. Зробіть все, що можливо. Прошу особисто доповісти мені з приводу цього.

Третє. Підготовлено важливі проекти Указів ?Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва?, ?Про стимулювання розвитку житлового будівництва?, ?Про підтримку цементної промисловості? та про проведення експерименту в будівництві на базі ?Київміськбуду?. Ці документи, які стосуються питань економічного стимулювання будівельної галузі, потрібно доопрацювати і знову ж таки не пізніше, як через два тижні подати на підпис.

Четверте. Щоб забезпечити глибоку перебудову житлової політики, необхідно створити розгорнуту законодавчу та нормативну базу. Це ? близько ЗО законів та нормативних актів. Найважливішими з них є закони ?Про іпотеку?, ?Про реєстрацію прав власності на нерухоме майно?, ?Про будівельні заощадження громадян? та інші. Всю повноту відповідальності за підготовку проектів відповідних документів має взяти не себе Держкомітет по будівництву і архітектурі. Потрібно звернутися до Верховної Ради з проханням невідкладного прийняття проектів законів з цих питань, які тривалий час не розглядаються.

Шановні учасники наради!

Ви отримали всі необхідні документи, що стосуються проблеми, яку винесено на обговорення. Прошу у своїх виступах бути максимально конкретними, приділити увагу насамперед їхньому змісту.