Стилістика саду

Литвин О. Стилістика саду // Янус Нерухомiсть. 2002. №14. C.26-27

Caд, город, квітники, декоративні дерева, газон, дитяча площадка, альтанка ? здебільшого хочеться мати все. Але ландшафтне проектування на малих ділянках передбачає золоту середину між бажаним та можливим, а Ті, як правило, важко знайти. Площа дачних ділянок здебільшого невелика ? 6-15 соток. Це і добре, і погано водночас. Добре ? тому, що такий сад, якщо його розумно організувати, не вимагає багато матеріальних витрат та фізичних зусиль по його догляду. Погано ? тому, що після того, як збудовано дім та господарчі прибудови вільної землі залишається настільки мало, що думати доводиться тільки про мікросад. На обмеженому просторі дачної ділянки кожен куточок на виду, тому він має бути продуманий до дрібниць, і зокрема мати свій неповторний, виразний стиль.

Гармонія буває різна

У ландшафтній архітектурі існує два основних стилі: формальний (або регулярний) і пейзажний (або власне ланшафтний). Формальному стилю притаманні прямі лінії, правильні геометричні фігури та симетрія. На перехрестях прямих алей розміщують водойми з фонтанами, вази з квітами, клумби з чудернадськими узорами, античну скульптуру. Характерним елементом формального парку є партер, який розташовується перед основною будівлею, ? це здебільшого поєднання газонів, квітників, води, декоративних елементів, що пов'язані між собою і органічно вписуються у загальний геометричний малюнок. Домінантою формального парку завжди є будинок і весь оточуючий ландшафт підпорядкований йому. І хоча сади формального стилю існували ще у Давньому Єгипті, розквіт цього стилю пов'язаний з ланшафтною архітектурою Франції XVII століття.

Наприкінці XVIII століття на противагу формальному в Англії з'явився пейзажний стиль, основною ідеєю якого стало максимальне наближення до натуральної природи і певною мірою навіть наслідування її. Такому виду планування не властива симетрія, прямі лінії, взагалі будь-яка "правильність". Будинок заховано у зелені паркових посадок. Замість килимових клумб тут змішані квітники, замість партерних газонів ? відкриті галявини. Ритмічні, регулярні посадки дерев витіснені різнопородними групами та масивами. Однак і така природність та гармонійність грунтується на законах художньої композиції. Кандидат біологічних наук О.Нємова радить використовувати при ландшафтному проектуванні саме пейзажний стиль, бо він має необмежені потенційні можливості, адже природа є нескінченним джерелом для черпання нових ідей для створення неповторних ландшафтів.

З чого почати

Проектуючи власний сад чи присадибну ділянку, спершу потрібно визначити основні видові точки. Милувати око повинен не тільки краєвид, що відкривається при вході, а й вид з вікон, із зони відпочинку ? при чому не має значення чи з альтанки, чи з садової лавки, яка захована у куточку саду. Важливо, щоб відпочиваючи, ви мали можливість милуватися створеним вами пейзажем. Тож тільки ви мусите визначити який краєвид буде головним (основним), а який ? другорядними (підпорядкованим основному).

При чому зважайте, що створити сад у формальному стилі значно легше, адже центральний елемент дуже просто урівноважується симетричними насадженнями по праву та ліву сторону від нього. Композицію пейзажу обов'язково потрібно збалансувати ? вертикальні лінії високих рослин повинні урівноважуватися другорядними вертикалями та горизонталями низькорослих. Пейзажну ж композицію збалансувати важче. Основному елементу протиставляють кілька другорядних, які відволікають увагу на себе, але водночас гармонійно вписуються у весь сад.

Будь-яке ландшафтне вирішення ділянки (об'єкту озеленення) спрямоване на те, щоб створити конкретний асоціативний образ ? або пов'язаний з реальним життя, або фантастичний. Таким чином можна створити голандський, італійський, класичний, японський, китайський сади. Водяні сади, сади в стилі модерн, архітектурні сади, романтичні з затишними закутками ? здебільшого мають фантазійний характер, а сільский сад, сад пряних трав, колекційний сад ? утилітарний.

До речі, ніщо не зважає сільському чи візантійському саду бути романтичним, якщо організувати на них затишні куточки. Однак голандський сад має чіткий сільський характер, в саду, що оформлений у стилі модерн, прослідковуються запозичення з японських та китайських садів, а архітектурний сад з чіткими геометричними формами рослин ? очевидний різновид формальний французьких парків.

Тож перш, ніж проектувати, визначіться з тим яку ідею ви хочете покласти в основу майбутнього саду.

Різновиди стилів

Для італійського саду типовими е брукований внутрішній дворик чи патіо, квіти у вазонах і горщиках, перголи, увиті виноградом, підвісні корзини з квітами, можливо, невелике пристінне джерело і багато вічнозелених рослин.

Голандський сад невеликого розміру має центральний добре доглянутий газон. Периметр ділянки оточений стриженою живою огорожею з вічнозелених чи хвойних рослин. Полоса землі вздовж неї засажена декоративними кущами та багаторічними квітками. Дерев у саду не більше одного-двох ? здебільшого це плакучі форми берези, верби тощо. На ділянці виставляють атрибути сільського життя: дерев'яну тачку з квітами, звичайну дерев'яну лавку, іграшковий млин, флюгер, садові скульптури свійських тварин. І звичайно ж, у голандському саду ? безліч тюльпанів, нарцисів, геацинтів, без яких неможливо уявити Нідерланди.

Французький сад ? це сад формальний. Йому притаманні дерева з підстриженими кронами правильних геометричних форм. Обов'язковими є партери, у центрі перетину алей розміщують садову скульптуру, фонтан, вазон чи басейн. Обов'язково має бути багато троянд. Доріжки покривають гравієм чи крупним піском. Згори францзький сад нагадує карту міста з вулицями та площами.

Японський чи китайський сад ? це куточок південно-східної природи в мініатюрі. Тут каміння ототожнюється зі скелястими горами, біла галька чи пісок імітують море чи ручай, з невисоких рослин створюють композиції, що своїми обрисами нагадують ліс. У садах, стилізованих під японські, каміння обов'язковий елемент створюваного ландшафту. Прикрасою є кам'яні ліхтарі та пагоди (до речі, вони мають ще й ритуальне значення), специфічно облаштовані містки через водойми. Широко використовується бамбук ? і як рослина, і як матеріал для будівництва. Асортимент рослин досить багатий: хвойні, азалії, східні види кленів, група рослин під назвою "сакура" (декоративні форми слив, вишень, абрикос) тощо.

Сад у стилі модерн ? лаконічний, має прості форми, чіткі межі між тінню та світлом, рослинами та брукуванням, водною поверхнею та берегом. Основні кольори ? чисті та контрасні: білий і синій, синій і жовтий. Рослини також підбираються з лаконічними формами: подушки злаків, компактні кущі молочаю, дерева з високо піднятою кроною, хвойні з ясним силуетом. Для декору використовуються такі елементи, як вази, скульптури, садові меблі, виконані у відповідному стилі.

Там, де багато води, доцільно не осушувати територію, а створити водний сад. Три чи більше водойм різних розмірів чи форм поєднують між собою протоками і каналами. Якщо дозволяє простір, на воді влаштовують насипні чи плаваючі острівки, на які перекидують містки. Якщо місця мало, над водою на сваях роблять дерев'яні настили. Для доповнення водного каскаду у саду завжди доречне джерело, що знаходиться чи на березі, чи на острові. Таким джерелом може бути і невеликий фонтан, встановлений безпосередньо у водоймі.

Інший варіант водного саду ? відкрите дзеркало великого ставу з висупаючою над поверхнею верандою будинку чи сходами, які спускаються прямо у воду. Щоб створити враження ізольованості від світ й усамітнення, береги тісно засаджують рослинами, у тому числі деревами та високими кущами. Для повноти ефекту довкола будинку можна прокласти канал - до порогу потрапляють, тільки перейшовши міст. Може скластися враження, що для такого саду потрібно багато місця, та значно важливішою є достатня кількість води.

На посушливих ділянках і схилах непогано облаштувати трав'яний ароматичний сад. У рослинах скопичується чимало ароматичних масел, і на сонці вони пряно пахнуть, створюючи особливе середовище ? не тільки приємне, але й корисне для людини. В таких умовах прекрасно ростуть злаки, наскельні рослини. З них можна скласти чудові композиції, стійкі та такі, що не потребують особливого догляду. Якщо доповнити такий сад гравієм, галькою чи каменем, можна отримати гравійний сад або рокарій (плоска кам'яниста площадка), залежно від співвідношення каменю та гравію. Гравійні сади імітують осип, пересохше русло ручая, покритий галькою берег гірської річки, де зовсім нещодавно почали з'являтися перші рослини.

До речі, каміння завжди додає особливого шарму і деяку романтичність. Опорні стінки, альпійські гірки, рокарії чи просто композиції з кількох каменів та рослин ? варіантів може бути безліч. Природні валуни часто використовують для створення декоративних груп. Здебільшого для цього беруть непарну кількість каменів ? три, п'ять, сім; інколи достатньо одного, але оригінальної форми або незвичного кольору.

Квітники

Квітник ? це сад в мініатюрі, тож їх проектують відповідно до вищезазначених принципів стилістики. Якщо ви віддали перевагу формальному стилю, то і квітник має бути симетричним з центральним елементом посредині. Посадки різних квіткових культур чітко розмежовуйте. Кольорові переходи мають бути контрастними і добре виділятися.

Пейзажний стиль передбачає вільніше планування ? як правило, це міксбордер. Межі між різними квітками розмиті, нечіткі. Колір і форма міняються плавно. Однак зважайте: непродумане зібрання навіть винятково красивих рослин у одному квітнику тільки зашкодить. Адже існують рослини, які виглядають ефектніше якщо їх вирощувати не в квітнику, а у солітерній (одиночній) посадці. О.Нємова рекомендує окремо висажувати жоржини, хризантеми, піони, а деякі рослини справляють найбільше враження у монопосадах (групова посадка однієї культури). До таких рослин можна віднести троянди, бегонії, віоли, сальвії тощо. Однак це не означає, що ці квіти не можна висаджувати у квітнику поруч з іншими рослинами ? просто тут має бути присутнє почуття міри.

Газон
Це такий же декоративний елемент, як і квітник, дерева та кущі. Він повинен займати більшу частину відкритого простору, а його конфігурація підпорядковується загальному стильовому вирішенню. Формальний газон у своїх обрисах має правильну прямокутну конфігурацію (власне, кути можуть бути заокруглені). Для візуального збільшення простору, створення ефекту глибини пейзажу ближню до спостерігача сторону газону роблять дещо ширшою, ніж дальню ? газон ніби йтиме у перспективу.

Пейзажний стиль, як вже зазначалось, не любить правильних форм, тож газон може мати найнесподіваніші обриси. Тільки б вони були доцільними у вашому саду. Аби газон виглядав доглянутим його межі рівно обрізують. Якщо ви маєте невеликий за площею газон, то його можна припідняти над загальним рівнем на 10-20 і навіть ЗО см, обклавши його по периметру каменем. Вийде своєрідна травяна клумба.

Стежки

Вони поєднують у єдине ціле окремі функціональні зони, усі будівлі на ділянці. Добре, якщо основна стежка замкнута і йдучи нею можна послідовно обійти усі куточки саду. Правило "найкоротшої прямої" краще не застосовувати, крім тих випадків, коли йдеться про формальний стиль. Замкнуті, вигнуті стежки додадуть саду природнього вигляду. При чому тут варто пам'ятати, що до найближчого об'єкту стежка повинна йти під кутом не більше 30?, інакше неодмінно з'являться "мимовільно прокладені". Але й прямі стежки непогано виглядають, особливо у невеликих садках, де й ходити особливо нікуди. Інколи взагалі відмовляються від будь-яких стежок ? ходять прямо по газону.

Водойма

Природні водойми та ручаї на невеликих ділянках ? це велика рідкість, однак якщо ви щасливий володар цього дива, обов'язково доведіть його до ладу ? можливо переплануйте берегову лінію, укріпіть її каменем чи щебнем. Якщо відкритої води на ділянці немає, можна створити штучну водойму. Для неї потрібно сонячне місце: щоб вода добре прогрівалась і в неї не потрапляло листя та інші рослинні залишки, інакше почнуться процеси органічного розкладу і вода стане затхлою.

Як і будь-який інший елемент саду, водойма підпорядковується загальному стилю. У саду формального планування її роблять правильної геометричної форми (квадрат, прямокутник, круг, овал). Береги оздоблюють кам'яною чи керамічною плиткою, можна використати і цеглу. Непогано, якщо у &