МЖК - надія молодих
О науково- практичній конференції, на якій обговорювались демографічна, житлова, молодіжна проблеми.
Омельчук В. МЖК - надія молодих // Урядовий кур'єр . 2001 . 21 июня 2001 (№ 109) . С. 9
Цього року виповнилося ЗО років молодіжному житловому комплексові. Заходи, присвячені ювілею, проходили протягом кількох місяців: спочатку в Мінську, потім у Києві, 1-3 червня в Москві було проведено Міжнародний форум. Стрижнем святкування стала науково-практична конференція, на якій обговорювалися демографічна, житлова, молодіжна проблеми.
Тридцятирічний досвід МЖК ? загальне надбання наших держав і народів, тому набуває державного значення вивчення, системний аналіз і популяризація цього досвіду, який має в своєму активі безліч соціальних технологій, реально перевірених на практиці в різних економічних і політичних умовах протягом життя вже трьох поколінь, а також передача цих досягнень молодому поколінню, від якого залежить майбутнє наших держав.
Експеримент МЖК був багатоцільовим і багатогранним, а не просто ще одним з додаткових засобів будівництва житла. Для нього очевидна тенденція переходу від екстенсивних форм трудової участі до переважно інтенсивних, що пропонують реалізацію творчих та інтелектуальних можливостей молоді. Реалізація ідеї МЖК вимагала нетрадиційних, сміливих, рішучих підходів і життєвої енергії. З позиції сьогоднішнього дня ми можемо стверджувати, що МЖК демонстрував перевагу системи децентралізованого прийняття рішень, на якій оснований ринок, над адміністративно-командною системою, на якій базується планова економіка. Було наочно показано, що економічне зростання можливе за рахунок підвищення господарської самостійності підприємств.
Безперечна заслуга лідерів МКЖ полягала в тому, щоб знайти потрібні аргументи для адаптації прогресивних ринкових ідей до існуючої системи. Була потрібна сміливість і рішучість: аби у часи розквіту бюрократії, авторитаризму і стагнації створити організаційну структуру, яка довела перевагу ринкових відносин. Адже по всій країні зросли маленькі ?оазиси демократії?.
Навички самоорганізації на етапі будівництва, сформовані підходи з подолання стереотипів, навіть більше, певна зневага до них, привели нас до необхідності вдосконалення свого довкілля: дворів і мікрорайонів. І знов вишукуються нові шляхи і методи організації роботи за місцем проживання. Якщо не вдасться налагодити відносини з ЖЕКом, ? зробимо свій. Якщо далеко будинок піонерів або стадіон, ? організуємо свої гуртки, клуби або секції. Далі більше, МЖК дає дах авторським школам, які роблять перші кроки. Це потім академії будуть захоплюватися розробками, це потім буде офіційно відкрито експериментальні майданчики. А поки офіційна педагогіка тільки проголошує необхідність виховання творчої особистості, тут уже працюють психоло-го-педагогічні лабораторії і проводяться спеціальні семінари і конференції. Одним з феноменів стало те, що після десятиріч нівелювання особистої ініціативи була створена організаційна форма, яка орієнтувала її учасників на новий тип мислення. Випадок з МЖК ? один з перших, якщо не єдиний, коли молодь з ентузіазмом і вправністю працювала сама на себе. Багато хто був дилетантами-будівельника-ми, серед них були як фізики, так і лірики, які мали за спиною щонайбільше досвід будівельних загонів і суботників. Згодом для деяких з них будівництво стало справою їхнього життя. Вони не просто оволоділи будівельною технологією, а й ?захворіли? нею.
Так було продемонтровано творчий потенціал молоді в структурі економічних відносин, що склалися на той час. Пояснювалося все просто ? існував могутній стимул, який за своїм визначенням виключав розтрату трудових і фінансових ресурсів. Вирішальним джерелом підвищення продуктивності праці і неухильного зростання загальної ефективності виробництва була реальна можливість самому скористатися плодами своєї заповзятливості.
Молода людина, яка сама збудувала свій будинок на основі своїх власних уявлень, набувала почуття власності та відповідальності. Для радянської людини така комбінація якостей була не властива. Разом з тим приходило розуміння необхідності прямої участі в житті суспільства, в вирішенні політичних і економічних питань, цінностей, без яких неможлива сучасна західна демократія.
Три мільйони квадратних метрів житла тільки в Україні, 60 тисяч квартир, 20 тисяч дитячих садків, 16 шкіл, 8 спортивно-оздоровчих комплексів ? це сухі цифри. А МЖК ?як люди: у кожного комплексу своя історія, своя доля.
В Україні період народження МЖК припадає на 1985-1989 роки. Це не просто данина моді ? на це був попит. Гострота житлової проблеми, здатність молоді до творчої діяльності, плани забезпечити кожну сім'ю окремою квартирою до 2000 року, потреба комсомолу в конкретних справах, безумовний збіг заявленої МЖК мети формування комун за місцем проживання з постулатами пануючої ідеології ? все це разом допомагало відкривати різні двері, знаходити майданчики і кошти для будівництва. Система змагання, початкове закладена в схему реалізації МЖК, привела до того, що в роботу включилися (особливо на першому етапі) дійсно добірні сили молоді.
Сьогодні, коли спектр громадських молодіжних організацій дуже широкий, наш досвід часто приходить на допомогу. Як на місцях, так і в Києві, актив молодіжних організацій звертається до досвіду керівників МЖК і завжди отримує підтримку. Саме МЖКівці разом зі студентськими союзами і дали старт Українському національному комітетові молодіжних організацій.
У 1992 році, під час галопуючої інфляції, Всеукраїнській асоціації МЖК України вдалося вирішити з урядом питання про часткову компенсацію витрат на будівництво, котре постійно дорожчало. Протягом трьох років держава ці кошти виділяла, що дало можливість подекуди добудувати об'єкти. Однак практично одночасно було зроблено два кроки, що зумовили напрям подальшої діяльності. По-перше, активна участь у розробці Закону України ?Про молодь? дала нам можливість вписати до нього рядок про довгострокові пільгові молодіжні кредити на будівництво житла, що стало законодавчою базою для розробки подальших нормативних документів. По-друге, Асоціація в тому ж 1992 році заснувала Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву, який, зазнавши за ці роки кілька реорганізацій, нині є державним і безпосередньо підлягає Кабінету Міністрів.
Таким чином, в Україні було створено дійовий механізм реалізації молодіжної житлової політики. За умови найгострішої житлової проблеми програма, що реалізується фондом, єдина державна програма, яка надає можливість молоді отримати нове житло в кредит на пільгових умовах.
Суттєво, що програма не є витратною для держави. Вона економічно вигідна, має ряд переваг: залучення в будівництво житла власних коштів громадян, створення нових робочих місць, здешевлення будівництва за рахунок добудування об'єктів незавершеного будівництва, зменшення соціальної напруженості в суспільстві, збільшення народжуваності дітей, зменшення міграційних процесів, подальше реін-вестування коштів і, відповідно, надання нових кредитів ? а це додаткове забезпечення громадян житлом.
Держава, визнаючи не тільки доцільність і необхідність здійснення ?капітальних вкладень? у майбутнє, створюючи умови для нормальної життєдіяльності молодої сім'ї, все ж не робить подарунка в чистому вигляді. Молодіжний кредит, за всієї своєї пільгової привабливості, залишається кредитом, який необхідно повертати. Отже, сім'я, що отримала житло в кредит, разом з новою квартирою отримує стимул до продуктивної праці і додаткову частку відповідальності, а значить, відбувається формування нинішнього громадянина.
Сучасний етап розвитку Програми пільгового молодіжного кредитування характерний збільшенням обсягів і розширенням географії впровадження програми. На цей час в консультаційні центри фонду по всій Україні звернулося понад 100 тисяч молодих сімей, 45 тисяч стали потенційними претендентами на отримання кредитів.
Важливим моментом повинно стати активне залучення коштів з обласних, міських та районих бюджетів. Підтримка місцевих адміністрацій одразу ж відображається на результатах роботи регіональних відділень фонду. У цьому зв'язку хотілося відзначити керівництво Херсонської, Харківської, Львівської областей. На жаль, ще не всюди налагоджено контакт ? погано йдуть справи у Донецькій та Київській областях.
Безумовно, не все відбувається, як хотілося б. Адже ми йдемо попереду в невідомій для нас, але не такій вже новій справі для всього світу. Тому не бачу нічого дивного в тому, що й у нас є певні труднощі. Нещодавно нас перевіряла Рахункова палата, відтак відповідальні працівники фонду отримали суворе попередження. Не є секретом, що житлове законодавство залишилось Україні від попереднього соціально-економічного укладу, тому вже склалась досить прикра тенденція, коли прогалини в законодавстві часто гальмують наш розвиток. Але це нас не стримує, ми сміливо йдемо вперед, на шляху долаючи перешкоди.
По-перше, постійно удосконалюється механізм власне молодіжного кредитування, по-друге, нами розроблено і нині розглядається в комітетах і комісіях Верховної Ради законопроект про житлове кредитування всього населення. По-третє, фонд згідно з розпорядженням Президента України став розробником Концепції державної політики в галузі молодіжного житлового будівництва до 2010 року, що має на меті сприяння активізації житлового будівництва в регіонах України, поліпшенню демографічної ситуації і вдосконаленню державної молодіжної політики. Розробляються нові схеми, вивчається досвід інших держав. Як показує світовий досвід, може бути тільки один шлях ? будівництво на основі довгострокових кредитів і позик. Для комплексного розв'язання проблеми в рамках державної житлової політики потрібно повне реформування підходів до неї. Мається на увазі насамперед взаємовигідна співпраця між молоддю і державою ? активізація молодіжної ініціативи, забезпечення інтелектуальної і наукової підтримки з боку держави і широкої громадськості, вплив на процес прийняття законів про молодіжне житлове будівництво, залучення економічних інвестицій, створення і реалізація інноваційних проектів у сфері житлового будівництва.
Сьогодні важливою проблемою для країн пострадянського простору є не лише пошук шляхів ефективної молодіжної і, ширше, соціальної політики ? в умовах економічної нестабільності руйнуються цінності та життя багатьох людей, ? а й подолання відчуження між державою і молоддю. Держава живе своїм життям, а молодь ? своїм. З одного боку, так і повинно бути, Треба відрізняти приватне та суспільне. Але держава не може залишатися осторонь, коли громадянам необхідна її підтримка. Молодь здатна швидко пристосуватися і може стати найнадійнішим провідником ринкових і демократичних реформ. Тільки тут потрібний чіткий і всім зрозумілий механізм співпраці, що стимулює ініціативу з боку молоді і прозорий для контролю з боку громадськості, щоб уникнути рутини і зловживань з боку чиновників.
Житлове питання, а водночас, і питання соціалізації, соціальної адаптації, формування громадянськості й, що найважливіше, самореалізації постали дуже гостро, політичні чвари та протиріччя, в які втягується молодь, не варті життєвих зусиль і часу. Країна і суспільство від цього не виграють. Є набагато продуктивніша сфера для використання сил.
Десятирічний досвід ринкового реформування в-Україні показав, що необхідні нетривіальні рішення і підходи. Ми часто винні у несвідомому застосуванні чужих технологій для розв'язання власних проблем, хоча й ми маємо свій власний доморощений та фактично унікальний досвід, чудовий приклад економічної та соціальної ефективності на перехресті колективізму та індивідуальності. МЖК використовували найновіші технології не тільки в будівництві, айв педагогіці, в охороні здоров'я, в самореалізації, в інформаційному і юридичному забезпеченні. За свою історію запропонували і випробували на своїх об'єктах десятки пі-лотних проектів і нових економічних схем, ідеї загального управління житлом у рамках кондомініумів багато в чому повторюють практику експлуатації будинків МЖК.
Сьогодні, коли соціокультурні тенденції багато в чому визначають розвиток суспільства, коли зростає роль місцевого самоврядування та соціального партнерства, МЖК є одним із реальних, а, найголовніше, перевірених життям засобів розв'язати велику кількість сучасних проблем молоді та держави в цілому. В цьому зв'язку, як один з них, ми бачимо створення на базі МЖК свого роду соціотехнополі-сів, тобто специфічних організованих територій, на яких конгломерат з науки і техніки, наукоміс-ткого бізнесу та венчурного капіталу, освіти та культури дасть поштовх розвитку інноваційних технологій, створенню ви