Квартплата: чи під силу вона пересічному громадянинові?

Руль М. Квартплата: чи під силу вона пересічному громадянинові? : [Бесіда з заступником голови Державного комітету з будівництва, архітектури і житлової політики Руль М. / Записав Косянчук І.] // Янус Нерухомiсть. 2002. №7 . C.16, 17

Ті, хто сьогодні проживає у двокімнатній квартирі, повинні платити за житлово-комунальні послуги майже сто гривень. А це ? трохи більше, ніж одна звичайна пенсія. Навіть той, хто отримує субсидію, все одно вважає, що сума, яку доводиться сплачувати за житло, завелика. Через це багато людей і не платить: нема з чого. Заплатиш за квартиру ? залишишся без хліба... Та й взагалі, чи правильно це, коли квартплата більша за пенсію і її розмір постійно змінюється? І чи враховують ті, хто розробляє суми оплати за комунальні послуги, наші можливості платити? А то виходить так, що ця квартплата багатьом не під силу. Як же формуються ціни на житлово-комунальні послуги в нашій державі?

СУМИ НЕПЛАТЕЖІВ ЗРОСТАЮТЬ

Останнім часом комунальники фіксують збільшення числа неплатежів. І пов'язують це з прийнятим Верховною Радою законом про списання комунальної заборгованості. Кажуть, що хоч закон виявився "непрохідним", "бомба", закладена в ньому, спрацювала. Спрацювала на погіршення і без того нерайдужного стану справ у багатьох обслуговуючих житловий сектор організаціях.

Втім, доводилося чути припущення, що введення цього закону в дію може спричинити й хвилю невдоволення серед тих, хто вчасно розраховується. Обурювалися й добросовісні платники ? не розуміли, чого в оплаті за комунальні послуги таланить тим, хто не платить.

? Найдисциплінованіші платники ? незаможні люди, ? каже заступник голови Державного комітету з будівництва, архітектури і житлової політики Микола Руль. ? Вони, прагнучи отримати субсидію, справно платять.

Загалом же картина розрахунків за житлово-комунальні послуги виглядає так. Майже 70% населення розраховується своєчасно, 18-20% із затримками до 3-4 місяців ? через несвоєчасність отримання зарплати та інших виплат. А 10-12% ? це ті, хто систематично не сплачує за послуги, і саме за їхній рахунок в останні роки набігла сума боргу 6,8 млрд. грн.

Щоправда, половина з них не можуть оплатити через серйозні причини ? хвороба, мала пенсія, безробіття... Є і обставини, через які важко отримати субсидію. Наприклад, така.

Для отримання субсидії треба надати довідки про доходи всіх прописаних у квартирі, а не лише проживаючих. Проживають старенькі дідусь-бабуся, але в них є син, який поїхав на заробітки за кордон. Тож він на обліку в службі зайнятості не стоїть, довідки не має. Старенькі приходять оформити субсидію, а їм її не дають...

Але є й злісні неплатники, які мають достатній рівень матеріальної забезпеченості. Багато з них каже: притиснуть ? заплатимо. І накопичують багатотисячні борги.

ТРЕБА ІНВЕНТАРИЗУВАТИ БОРГИ

? Питання залишилося відкритим: що ж робити з існуючими боргами?

? За нашою пропозицією і була створена робоча група при Комітеті соціальної політики Верховної Ради та інший проект закону, але, на жаль, він не пройшов, ? каже Микола Володимирович. ? Вважаємо, що треба, по-перше, розібратися з боргами: у кого вони від безвиході, а в кого з іншої причини. Для цього потрібно насамперед інвентаризувати заборгованість. Далі реструктуризувати її залежно від рівня доходів і рівня заборгованості на термін до шести років. А злісних багатих неплатників змусити погасити борги згідно з законами. Це суд, і опис майна...

На рівні уряду, Верховної Ради треба розробити відповідний механізм, а виконувати мають місцеві органи влади. Вони знають хто, як і де проживає, на чому їздить. Якщо при місцевому органі влади буде створена спільна комісія з представників і влади, г підприємств, і громадськості, то проблеми кожного боржника розглядатимуться якомога об'єктивніше.

ТО ЗА ЩО Ж ПЛАТИМО?

? / все ж, Миколо Володимировичу, чи не надто багато платимо? Адже формування тарифів має здійснюватися з врахуванням не лише фінансових потреб виробників житлово-комунальних послуг, а й можливості населення їх оплачувати.

? В Україні діють документи, що забезпечують єдину в державі методологію формування, розробки, погодження та затвердження економічно обгрунтованих тарифів на житлово-комунальні послуги органами влади відповідно до їх компетенції, встановленої законодавством. Право встановлювати розмір квартплати (плати за утримання житла), норми споживання житлово-комунальних послуг і здійснювати контроль за їх дотриманням надано місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування.

Передача ж повноважень зі встановлення тарифів на рівень держави недоцільна. З центру практично неможливо встановити тарифи для всіх населених пунктів з урахуванням місцевих умов. Та й місцева влада тоді не відповідатиме за функціонування житлово-комунальних підприємств.

Загалом же ціни на житлово-комунальні послуги невисокі. Та й тарифи стабілізувалися. Проблема в іншому ? низькі доходи пересічних громадян.

Ось порівняння. Очистити воду, довести її до рівня стандарту питної ? що з Сени в Парижі, що з Дніпра в Києві ? однаково. Але там за кубічний метр води треба заплатити приблизно сім франків, а це десь півтора долара, а у нас ? 10 центів. Але ж так само і реагенти треба закупити, і електроенергію... Отож, можете зробити висновки...

А загалом, якби наш нинішній прожитковий мінімум був забезпечений реальними доходами, то і проблема не стояла б так гостро, і не потрібно було б субсидій. Нині ж майже трьом мільйонам сімей призначені субсидії на загальну суму понад 122 мільйони гривень.

? Миколо Володимировичу, а що можна сказати про якість тих самих комунальних послуг? Наскільки квартплата та оплата комунальних послуг відображає їх споживання?

? Необхідно визнати, що рівень цих послуг загалом є недостатнім і їх якість не повністю задовольняє вимоги споживачів. Але... Не можна розраховувати на якісну роботу підприємств, скажімо, комунальної теплоенергетики, якщо в аварійному стані 20-25% мереж. Скорочення інвестицій у комунальне господарство зумовило значне зростання аварійності водопровідних і каналізаційних об'єктів. За останні п'ять років у чотири рази зменшився обсяг коштів на ремонтні роботи при підготовці об'єктів теплопостачання до роботи в осінньо-зимовий період. Наявний житловий фонд здебільшого старий, кожний третій будинок потребує капітального або поточного ремонту. І таких прикладів багато.

Зрозуміле бажання кожного мешкати в комфортному житлі й користуватися всіма зручностями за низьку плату. Але спочатку потрібно створити умови для розвитку і модернізації галузі, передовсім шляхом фінансового забезпечення підприємств та організацій житлово-комунального господарства. А це, у свою чергу, сприятиме зниженню собівартості житлово-комунальних послуг.

ЩОБ КОМУНАЛЬНА, ГАЛУЗЬ НЕ БУЛА ПРОБЛЕМНОЮ

? Миколо Володимировичу, які зміни у відносинах "виробник послуг ? споживач" закладались у новому Житловому кодексі?

? З часу прийняття попереднього Житлового кодексу, введеного в дію 1984 року, змінився соціально-політичний устрій у державі, діє ринкова економіка тощо. Чинний Житловий кодекс не адаптований до цих змін. Він навіть понять таких, як власність, як приватизована квартира не містить. Щоправда, новий кодекс ? із п'ятої спроби ? не набрав потрібної кількості голосів при розгляді у Верховній Раді і підлягає доопрацюванню з урахуванням положень нових Цивільного і Земельного кодексів. Ми серйозно працюємо над новою редакцією і подамо її вже новому складу парламенту.

До речі, нещодавно прийнято і документ, який не може не знайти відображення у Житловому кодексі ? визнання Конституційним судом інституту прописки антиконституційним. Це безпосередньо стосується питання оплати за житлово-комунальні послуги. Визначальним для нарахування плати має стати місце фактичного проживання. А якщо людина має дві-три квартири ? як бути з цією платою?

Найпростіше ? поставити лічильники. Інший вихід ? опломбувати запірні вентилі. А ось квартплата, як така, залишиться обов'язково тому, що будинок обслуговувати треба.

А є й таке. Людина поїхала у відпустку, місяць не проживала і не користувалася послугами, просить зробити перерахунок. За діючими правилами, це можливо лише за умови опломбування вентилів. Але це ненормально. Скажімо, у квартирі п'ять осіб проживає, четверо кудись відбули, один залишився. Не запломбуєш же? У змінах до правил надання послуг теплопостачання, водовідведення ? вони найближчим часом будуть подані до Кабміну ? ми передбачили інше. Якщо людина у відрядженні, відпустці, інша причина ? вона має подати до ЖЕО відповідну заяву, а після повернення ? документ про підтвердження: наприклад, копію направлення у відрядження. І тоді робиться перерахунок. Попередньої заяви не треба, якщо людина потрапила до лікарні.

? Якою ви уявляєте житлово-комунальну сферу років через десять?

? У жовтні 1999 року Президент України Леонід Кучма підписав указ щодо прискорення реформування житлово-комунального господарства, де визначені і наші цілі, і завдання. На основі цього указу в кожній області, в кожному місті розроблені місцеві програми реформування житлово-комунальної сфери. На їх базі створений і проходить погодження у міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади проект Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства до 2010 року, яка розрахована на кілька етапів.

Внаслідок реалізації програми буде забезпечено підвищення ефективності роботи систем житлово-комунального обслуговування, якості послуг, безпека умов проживання, соціальний захист населення при оплаті житлово-комунальних послуг.

Як виконаємо все це, то з проблемної галузь житлово-комунального господарства стане стабільною галуззю економіки, яка нормально існуватиме й виконуватиме свої функції.