Знецінена постанова

Лозовий О. Знецінена постанова // Юридичний вісник України . . 12 октября 2002 (№ 41) . С. 5

Житлово-будівельний кооператив "Скороход", розташований у м. Києві по проспекту Василя Порика, 11-в, отримав грізний лист від Департаменту енергозбуту Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго". У цьому листі в ультимативній формі пропонується погасити заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 61667,49 грн. У разі непогашення цієї заборгованості "АК "Київенерго" буде вимушене повністю припинити гаряче водопостачання об'єктів вашої організації з 10 годин 08.08.2002 р."

Конкретно і категорично. І відключили саме 08.08.2002 p., але не о 10.00, а о 16.20.

У фразі про загрозу відключення цікавим є словосполучення "... вимушене повністю припинити гаряче водопостачання об'єктів вашої організації...". Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека, визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Так проголошено в Основному Законі ? Конституції України (ст. 3). Однак ця найвища соціальна цінність України з легкої руки АК "Київенерго", перетворилася на об'єкти. Наймачі (власники) квартир, тобто мешканці, стали об'єктами, а не користувачами гарячої води і тепла.

Є Правила і є... Правила

30 грудня 1997 року Кабінет Міністрів України постановою № 1497 затвердив "Правила надання населенню послуг з водо-, теплопостачання і водовідведення", які були введені в дію з 1 січня 1998 року.

Контроль за виконанням цієї постанови покладено на Державний комітет будівництва, архітектури і житлової політики. У преамбулі Правил сказано, що вони регулюють відносини між споживачем і виконавцем із надання послуг централізованого холодного і гарячого водопостачання, теплопостачання (центральне опалювання) і водовідводу. Також зазначено, що ці Правила обов'язкові для виконання всіма споживачами і виконавцями послуг, незалежно від форм власності і підкорення.

У Правилах недвозначно встановлено, що споживач ? це наймач (власник) квартири (приватного будинку), якому надаються послуги з централізованого холодного і гарячого водопостачання, теплопостачання і водовідведення у житловому фонді і підсобних приміщеннях. Визначений і виконавець ? житлово-експлуатаційні, тепловодопостачальні, каналізаційні або інші підприємства і організації, які безпосередньо надають споживачу комунальні послуги. У Правилах визначено, що виконавця послуг у комунальному житловому фонді визначають місцеві державні адміністрації або органи місцевого самоврядування, в інших випадках ? власник жилого будинку, об'єднання співвласників будинку і так далі.

У Києві, наприклад, на основі цих Правил розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 02.08.1999 року № 1261 визначені виконавцями послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Києва з водо-, теплопостачання і водовідведення ? підприємства і організації, незалежно від форм власності і підпорядкування, які виробляють і постачають комунальні послуги для потреб споживачів, а саме:

? із постачання холодної води і водовідведення ? ДКТ "Київводоканал";

? із постачання теплової енергії на опалювання і гарячої води ? АК "Київенерго"...

Таким чином, було чітко встановлено два контрагенти: виконавець послуг ? теплопостачальна організація (у Києві ? АК "Київенерго") і споживач ? наймач (власник) квартири (приватного будинку).

Пунктом 8 Правил було встановлено, що послуги надаються споживачу згідно з договором щодо надання населенню послуг із водо-, теплопостачання і водовідведення, який розробляється виконавцем відповідно до типового договору і укладається за його ініціативою, тобто з ініціативи виконавця.

Типовий договір був указаний у Додатку № 1 до Правил надання населенню послуг із водо-, теплопостачання і водовідведення.

У реквізитах Типового договору чітко визначено сторони: виконавець послуг, з одного боку, і споживач ? громадянин, наймач (власник) квартири (приватного) будинку, з іншого.

Контроль за дотриманням цих Правил був покладений на Державний комітет захисту прав споживачів, Міністерство охорони здоров'я, Державний комітет будівництва, архітектури і житлової політики, Держстандарт, Антимонопольний комітет і їх органи на місцях.

Як зазначено у Правилах, виконавці послуг із водо-, теплопостачання і водовідведення (у Києві ? АК "Київенерго") зобов'язані були укласти відповідні договори безпосередньо з кожним споживачем і отримувати від них плату за послуги, що надаються. Однак навіщо обтяжувати себе такою морочливою роботою, як укладення договору зі споживачем послуг і мати справу безпосередньо з населенням, що дуже клопітно. Щоб уникнути цього, Державний комітет будівництва, архітектури і житлової політики пішов іншим шляхом. Разом з Міненерго, з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України №113 від 29.01.1999 року "Про затвердження Програми проведення житлово-комунальної реформи на 1999?2001 роки", спільним наказом № 307/262 від 28.10.1999 року названі відомства затвердили "свої" відомчі Правила користування тепловою енергією, які відрізняються від встановлених Урядом України.

У п. 1.3 цих Правил записано, що користування тепловою енергією допускається тільки на основі договору, що укладається між енергопостачальною організацією і споживачем. До Правил додаються зразки відповідних договорів із постачання теплової енергії у вигляді гарячої води (додаток № 1) і постачання теплової енергії у вигляді пари (додаток № 2). Як випливає з цих зразків, суб'єктами обох договорів є: з однієї сторони ? енергопостачальна організація, з іншої ? споживач (юридична особа). Громадяни як споживачі теплової енергії перестали існувати, як такі. Вони були знеособлені і стали "об'єктами" ЖБК, ЖЕКів тощо.

Якщо в урядових Правилах послуги із теплопостачання надавалися населенню, то у відомчих Правилах населення було виключено і ці Правила називалися просто ? "Правила користування тепловою енергією", що далеко не одне і те саме.

Шукайте... споживача

Користуючись своїм монопольним положенням, як постачальник теплової енергії, енергопостачальні організації стали диктувати свою волю ЖБК і ЖЕКам, нав'язувати укладання "свого" договору.

Однак ні Державний комітет із захисту прав споживачів, ні Антимонопольний комітет і їх органи на місцях не забили тривогу у зв'язку з цим, а Міністерство юстиції України зареєструвало ці Правила, хоч вони суперечать Правилам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1497 від 30.12.1997 року, які не відмінені і діють до цього дня, але наполегливо ніким не виконуються.

Потрібно сказати, що один із заступників держсекретаря Мін'юсту в своїй відповіді ЖБК "Київ-7" з питання законності реєстрації спільного наказу Міненерго і Держкомітету будівництва, архітектури і житлової політики, повідомив, що у Мін'юсті вирішується питання про скасування цієї реєстрації. Проте від "вирішується" до рішення, як говорив один літературний персонаж, ? дистанція велика. Суперечливі нормативному акту уряду України відомчі Правила діють майже три роки і скільки ще будуть діяти, невідомо!

Я ніяким чином не закликаю до того, що Правила користування тепловою енергією для юридичних осіб не потрібні. Суть не у цьому. Вони потрібні і повинні діяти.

У даному ж випадку мова йде про споживання тієї ж гарячої води і теплової енергії фізичними особами, громадянами України. Про них якраз і забули автори Правил користування тепловою енергією, затверджених спільним наказом Міненерго і Держкомітету будівництва, архітектури і житлової політики.

Державний комітет будівництва, архітектури і житлової політики, Міненерго і їх органи на місцях, зокрема, АК "Київенерго" у Києві, уклавши відповідні договори на основі п. 1.3 "своїх" Правші, тепер "шантажують" кооперативи, ЖЕКи, інші житлові об'єднання тим, що відключать їм (а фактично громадянам, які мешкають в їх будинках) подачу теплової енергії.

Борги і тарифи

Тепер декілька слів про борги. АК "Київенерго" пред'являє ЖБК "Скороход" претензію у тому, що кооператив заборгував АК 61667,49 грн. При цьому вони посилаються на те, що, мов, між нами 1999 року укладено договір про поставку вам теплової енергії, то ви зобов'язані і платити.

Якщо виходити з формальних обставин, то з цим можна погодитися.

Дійсно, такий договір укладений. Вище сказано, за яких обставинах він був укладений. Разом з тим, як тоді, так і зараз ЖБК "Скороход" безпосередньо теплову енергію не отримує, не витрачає її і не розподіляє. Ніякої оплати з мешканців за неї не отримує. Мешканці, отримуючи теплову енергію, самостійно оплачують її за тарифами, затвердженими Київською міськдержадміністрацією, безпосередню на адресу АК "Київенерго".

У зв'язку з цим потрібно зазначити, що АК "Київенерго" претензії по теплу до ЖБК "Скороход", очевидно і до інших кооперативів, пред'являє у гігакалоріях, що істотно відрізняється від тарифів для населення.

Але суть не у цьому. Тарифи ? це окрема тема для розмов.

З цього приводу є постанова Верховної Ради України "Про інформацію Кабінету Міністрів України про стан цін і тарифів у житлово-комунальній сфері" № 2456-Ш від 7 червня 2001 року.

Не цитуючи всю постанову, нагадаю з неї декілька абзаців у якості інформації:

"Таким чином, політика цін і тарифів у житловій сфері стала непосильним тягарем для населення в цілому, особливо для пенсіонерів, інвалідів, багатодітних сімей, матерів-одиначок...".

"Укорінилася практика встановлення завищених норм споживання газу, води, тепла, норм і втрат. Зростаючі обсяги штучних витрат у галузі перекладаються на споживача, необхідна робота із їх зменшення не проводиться. Формування тарифів здійснюється не на основі техніко-економічних розрахунків, а витратним методом, тобто на основі фактичних витрат минулих періодів, розмір яких недостатньо обгрунтований. До порушення ст. З Конституції України призвела передача повноважень щодо встановлення тарифів на водо-, теплопостачання, водовідведення, утримання житла місцевим органам влади..."

Дуже важливим у контексті порушеної теми є наступна констатація:

"Впровадження договірних відносин між споживачами і виробниками послуг не набуло системного характеру і не стало основою правового захисту споживачів від свавілля постачальників послуг."

Як зазначено вище, ці договірні відносини між споживачем і виробником послуг встановлені нормативним актом уряду ? постановою КМУ №1497 від ЗО грудня 1997 року. Однак вони залишилися невиконаними і не виконуються до цього дня!