Сауна у підвалі

Сауна у підвалі // Наш дiм. 2000. №1. C.22-24

Головна позитивна якість сауни — це можливість створення пари температурою 90-95В°С, причому пари сухої, тобто з відносною вологістю у межах 10-15%. У даному температурно-вологому режимі тіло виділяє піт інтенсивніше, ніж у лазні із звичайною гарячою парою. Сухе повітря і високу температуру організм людини переносить досить добре. Сауна поліпшує загальне самопочуття, посилює кровообіг, підвищує працездатність і загартовує організм. На жаль, добре обладнані сауни в нашій країні зустрічаються нечасто. Сьогодні розповідаємо, як побудувати і обладнати сауну з душем у підвалі.

Як правило, розрахункова площа сауни становить 14 м2 . Але якщо вона будується для однієї невеликої родини, то можна допустити меншу площу — близько 10-12 м2. Сауна складається з трьох приміщень: парної, мийної, яка за розмірами повинна бути трохи більшою, в ній бажано мати душ, і роздягальні з меблями для відпочинку. В ідеальному варіанті добре було б побудувати басейн.

Серцем фінської сауни є піч, наповнена великою кількістю морських каменів, які, дуже нагріваючись, створюють потрібну температуру в парильні.




Фіни розрізняють два види печей для лазні. До першого типу належать печі, які топлять поступово і під час миття; печі другого типу (старовинні) топлять до миття.

У стародавні часи піч у лазні розігрівали тривалий час і тільки дровами. Одразу після цього розпочинали митися. Багато хто топив no-чорному, тому стіни лазні вкривалися сажею. На рис. 1 зображена піч-кам'янка, яка протоплювалася одноразовою викладкою дров.

Піч так званого попереднього опалення, із спеціальною заслінкою зображена на рис. 2, тут дим виводиться назовні через трубу. У верхній частині печі є отвір (із засувкою з жерсті), який після остаточного топлення відкривається.

Піч під час топлення так сильно нагрівається (до 400-500В°С), що сажа на її поверхні згоряє.

Кількість каменів у кам'янці розраховується, виходячи з розмірів сауни. Для печей попереднього опалення рекомендуємо притримуватися таких співвідношень: для об'єму 10м3—100 кг каменів, 12 м3— 150кг, 25м3 —300кг.

За архаїчного методу миття (коли передбачується попередній нагрів) повітря у парильні швидко остигає, тим самим обмежується час для миття. Тому доцільніше робити піч з постійною топкою. За такого варіанта камені лежать у металевій ванні, не торкаючись вогню. Невеликі габарити такої печі забезпечують легкість її пристосування до будь-яких умов. Камені можна нагрівати за допомогою рідкого палива і газу (рис. 3). Універсальніша піч з електричними елементами нагріву. Потужність ТЕНів, які застосовують, визначається розмірами приміщення парильні. Поруч з піччю сауни споруджують полиці з дерев'яних брусів у кілька ярусів, на яких зручно лежати і сидіти. Бажана висота приміщення 2,1-2,2 м. На рис. 4 зображені план і розріз сауни для миття одночасно двох-трьох людей з варіантом розширення приміщення до шестимісного. Площа приміщень, які відводять під сауну, залежить від запланованої кількості людей, що одночасно митимуться. Найпоширенішою є спорудження полиць завдовжки 2 м, у два яруси, щоб одночасно могли лежати і сидіти дві людини.







Якщо передбачати одночасне миття чотирьох-шести осіб, то можна з обох боків поставити аналогічні двоярусні полиці - лави. Тоді оптимальний розмір приміщення буде близько 13 м2. З таких розрахунків виходять, плануючи приміщення сауни. На рис. 5 показано приклад планування сауни розміром по периметру 2,3-4,5, де 1 — полиця, 2 — лава, 3 — грати, 4 — повітропровід, 5-роздягальня, 6 — душ. Щоб втрати тепла були меншими, стіни сауни опоряджують спеціальними ізолюючими матеріалами. Для забезпечення необхідної вологості повітря стіни сауни та її стелю обшивають дошками або рейками. При цьому слід передбачити невеликий простір (для вентиляції) між дерев'яною панеллю обшивки і несучою стіною.

У кутку, де стоїть піч, слід поставити спеціальну вогнестійку панель з двох азбестових пластин, яка накладається безпосередньо на дерев'яну обшивку і запобігає пожежі. Перед піччю встановлюють легку знімну перегородку, яка повинна охороняти купальника від випадкового торкання розжарених металевих частин печі.

Дві лави для лежання, лава для сидіння, грати, через які стікає вода, —це, власне, і все, що складає нехитре умеблювання сауни. В мийній встановлюють душ, там же слід зробити лави для сидіння і тазиків.

Важливо пам'ятати, що доступ свіжого повітря є важливим складовим елементом у вентиляційній системі. Він надходить з вулиці і частково з сусідніх приміщень, що добре провітрюються і в яких є вікна.

Основну функцію у вентиляції виконує повітропровід із залізної труби діаметром 5-8 см. Трубу замуровують у стіну від підлоги вверх до середини печі, де вона згинається під прямим кутом врізається в піч.

Використане повітря можна випускати через канал, який знаходиться на протилежному від печі боці. Цей отвір передбачається на висоті 10 см від підлоги. Після оброблення цементним розчином розмір щілини повинен становити 10x10 см. Це головне джерело для провітрювання. У нашому прикладі заплановано провітрювання через трисантиметрову щілину під дверима сауни, а вікна в душовому приміщенні та мийній під час роботи сауни повинні бути відчиненими.

І на закінчення трохи про оздоблення парильні (рис. 6). Стінки, підлога та стеля мають бути покриті гідро- та теплоізоляційними матеріалами. Поверх цих матеріалів стінки парильні зсередини бажано обшити дошками товщиною 25-30 см з осики чи берези, а стелю зробити з липи або осики. З липової стелі на вас ніколи не впаде гаряча краплина конденсату. Дошки парильні не красять і не покривають лаком, зберігаючи природну фактуру деревини. Підлогу в парильні та душовій виконують з бетону, а зверху обов'язково кладуть дерев'яні щити. Дверні ручки у парильні мають бути дерев'яними. Полиці, лави, тапчани, табуретки для лазні, щити для підлоги бажано виготовляти з осики або берези і такими, щоб їх можна було легко винести, помити і висушити.

Після того, як бетон дна затвердіє, можна приступати до зведення стінок басейну. Для цього в опалубку частинами укладають бетон, причому перший шар товщиною приблизно 15 см по висоті для його максимально можливого з'єднання з бетоном дна особливо ретельно трамбують. Потім в середину стінки вертикально встановлюють арматурну сітку (див. вище) і продовжують частинами укладати необхідний для зведення стінки бетон.


Під час зведення стінок у зручному місці монтують вже приготовлену драбину для входження у воду чи анкери для її закріплення. Висота стінки має бути на 8-10 см вищою за рівень підлоги. Підлога в приміщенні з сауною виконується, як правило, бетонною, з наступним облицюванням керамічною плиткою.

Через 5-6 днів знімають опалубку, заробляють можливі дефекти, В«озалізнюютьВ» поверхні дна та стінок і проводять оздоблювальні роботи басейну та подальше зведення будиночка.
1 - підлога підвалу; 2 - шар теплоізоляційного матеріалу; 3 -шар гідроізоляційного матеріалу; 4 - бетонна підлога парильні; 5 - обшивка перегородки; 6 - перегородка; 7, 9 - шар пароізоляційного матеріалу; 8 - дерев'яні стояки; 10 - анкери; 11 - капітальна стінка підвалу; 12 - стеля; 13 - повітропровід.