Спеціальний захисний одяг пожежників: яким він був, яким він є, яким він буде

Кухарішин С. Спеціальний захисний одяг пожежників: яким він був, яким він є, яким він буде // Бизнес и безопасность. 2002. №1. C.54-55

Під час гасіння пожеж та проведення пожежно-рятувальних робіт пожежники зазнають вплив багатьох небезпечних та шкідливих факторів (підвищена температура, теплове випромінювання, полум'я, дія води та поверхнево-активних речовин тощо), тому забезпечення безпеки праці пожежників має особливе значення.



Одним з основних засобів захисту пожежників є спеціальний захисний одяг (СЗО). Саме він має першорядне значення в пожежних та аварійних ситуаціях, бо рівень безпеки пожежників знаходиться в прямій залежності від ступеня його досконалості. СЗО пожежника повинен захищати його не тільки від небезпечних та шкідливих факторів пожеж, а також від несприятливих кліматичних впливів (низьких температур, вітру, атмосферних опадів).

Тому, з урахуванням специфіки роботи пожежників, до СЗО висуваються досить жорсткі вимоги. Це стосується як матеріалів, що використовуються для його виготовлення, так і конструктивного виконання.

Залежно від виду пожежі, умов праці, дії тих чи інших небезпечних факторів пожежі, оперативно-тактичних завдань, які виконуються, та ступеня захисту пожежники використовують такі види СЗО: бойовий одяг, СЗО пожежників від підвищених теплових впливів (пожежні теплозахисні та тепловідбивні костюми) та СЗО пожежників ізолювального типу (газохімзахисні та радіаційно-захисні костюми).

Кожний вид СЗО пожежників має визначені граничні значення експлуатаційних показників: теплофізичних, фізико-механічних, ергономічних (гігієнічних, фізіологічних, антропометричних), надійності, які залежать від конструктивних особливостей костюмів та властивостей матеріалів, що використовуються для їх виготовлення.

В колишньому СРСР до 1977 року бойовий одяг для пожежників виготовлявся з лляної тканини (брезенту) з водостійким та вогнезахисним просочуванням.

Експлуатація такого одягу показала, що водостійке та вогнезахисне просочування брезенту швидко вимивається (після 2-3 разів прання) і не підлягає відновленню силами особового складу пожежних частин. Крім того, одяг з брезенту має недостатню механічну міцність на морозі після намокання, досить високу гігроскопічність та низькі фізіолого-гігієнічні показники, а саме:

- мокрий одяг викликає небезпечні для здоров'я переохолодження організму під час повторного використання його за тривогою;

- маса мокрого одягу зростає в порівнянні з сухим на 55%;

- на морозі мокрий одяг повністю втрачає еластичні властивості та сковує рух;

- структура брезенту та можливість його наскрізного промокання сприяє глибокому та стійкому забрудненню і при одночасній її усадці на 2-2,5 розміра позбавляє будь-яких естетичних якостей.

У той же час за кордоном для виготовлення СЗО пожежників широко використовувались матеріали з полімерним плівковим покриттям, які, як свідчить досвід їх експлуатації, більше всього задовольняли вимоги безпеки.

Тому в 1977 році було розроблено бойовий одяг пожежника, що виготовлявся з матеріалу з плівковим покриттям типу ?Шторм?. Матеріал ?Шторм? (штучна водостійка шкіра на напівкапроновій тканині) був створений НДІ плівкових матеріалів та штучної шкіри технічного призначення для роботи на морських суднах в умовах підвищеної вологості. Цей матеріал мав такі переваги в порівнянні з брезентом:

- не намокав та не промокав як під дією води, так і під дією поверхнево-активних речовин (ПАР);

- суттєво був легшим;

- мав кращі фізіолого-гігієнічні показники.

Однак, за показниками горючості і низькою механічною міцністю матеріал ?Шторм? не задовольняв вимоги, які висуваються до матеріалів щодо бойового одягу пожежників, і не повною мірою забезпечував безпечні умови праці.

Тому роботи щодо створення більш досконалого матеріалу для виготовлення СЗО пожежників були продовжені. Необхідно було створити новий матеріал з полімерним плівковим покриттям, який би мав усі позитивні якості матеріалу ?Шторм? і, крім цього, витримував би дію підвищених температур (від 185?С до 200?С), не руйнувався під час контакту з гарячими твердими поверхнями (до 400?С) та мав би високу механічну міцність.

Під час створення цього матеріалу велика увага приділялась дослідженням щодо вибору складу полімерного плівкового покриття. Складність робіт була в необхідності створення композицій, які б мали високу термічну та хімічну стійкість.Аналіз результатів випробувань різних полімерних матеріалів показав, що найбільш перспективним за основними показниками є композиція на підставі полівінілхлорида в поєднанні з хлоропреновим каучуком ? найритом. До складу полімерної композиції також увійшли різні пластифікатори, антипірени, наповнювачі, термостабілізатори і т. ін.

Завдяки проведеним роботам, у 1984 році був розроблений матеріал з полімерним плівковим покриттям для бойового одягу пожежників - вінілісшкіра-Т важкозаймиста. Матеріал водонепроникний, в тому числі для води з домішками ПАР, стійкий до дії агресивних речовин, а також до короткочасної дії відкритого полум'я. Випробування цього матеріалу показали, що його фізико-механічні та захисні властивості відповідають вимогам, які на той час висувались до матеріалу для СЗО пожежників. А рівень технічних вимог обмежувався розвитком науки та техніки тих років.

Результати випробувань та експлуатації СЗО пожежників у колишньому СРСР визначили напрямки, за якими треба було продовжувати роботи:

- створення матеріалів та тканин з заданими наперед властивостями;

- удосканалення конструкції виробів.

Як свідчить світовий досвід, на сучасному етапі під час створення СЗО пожежників необхідно приділяти особливу увагу на те, що крім свого основного призначення (забезпечення безпечних умов праці) вироби повинні мати необхідний комплекс оперативно-тактичних, ергономічних, фізіолого-гігієнічних показників, а також відповідати вимогам надійності, тобто зберігати свої споживчі властивості під час експлуатації. Крім цього, важливу роль грають технологічність виготовлення та естетичні властивості. Комплекс властивостей будь-якого одягу, в тому числі і спеціального захисного, приблизно на 70 % залежить від матеріалів та тканин, що використовуються і на 30% - від конструктивного виконання. Тому подальше покращення СЗО пожежників можливе за умови використання нових, більш удосконалених матеріалів та тканин.

За останні роки, завдяки розвитку хімії полімерів та створенню нових технологій, були розроблені нові матеріали та тканини з синтетичних волокон різної химічної природи: поліамідні (поліарамідні), поліефірні, поліакріло-нітрильні и т. ін. Із розроблених в СНД - це фенілон, терлон, арамід, СВМ. Далекого зарубіжжя ? номекс, кевлар, конекс тощо.

Вже понад 20 років фірма Дюпон займає провідне положення в галузі розробки та впровадження спеціального одягу для захисту людини від теплового впливу та полум'я. Термічностійкі мета-арамідні волокна НОМЕКС є ексклюзивною розробкою цієї фірми. Бойовий одяг з цього матеріалу знаходиться на озброєнні пожежних підрозділів багатьох країн світу. Тканини НОМЕКС мають високі термовогнезахисні показники, підвищену міцність та стійкість до дії агресивних середовищ. Використання синтетичних волокон в суміші з натуральними та штучними волокнами дозволяє покращити фізико-механічні та фізіолого-гігієнічні властивості СЗО пожежників. Вироби, які пошиті з цих тканин, мають гарний зовнішній вигляд, зручні в роботі та носінні, легко піддаються чищенню та пранню. Подальший прогрес у створенні матеріалів та тканин для СЗО будь-якого призначення, в тому числі і для пожежників, пов'язують з розвитком нанотехнологій. Одяг із нанотканини, крім необхідних властивостей (термічно та вогнестійкість, стійкість до дії води та поверхнево-активних речовин, механічна міцність), буде мати здатність до зміни кольору та температури залежно від навколишнього середовища, а якщо розірветься, то зможе самостійно з'єднатися. Достатньо тільки піднести розірвані кінці один до одного, як тканина повністю відновить свою структуру без допомоги голки та ниток. І при цьому одяг стане на 20 % легшим. ?Виткати? чудо-тканину можна, використуючи частки розмірами менше 100 нанометрів: наночастки вводять до полімерів. Як вважають провідні вчені цієї галузі, створені нанотканини в майбутньому зможуть вступати ?в контакт? з психічною енергією людини і, тим самим, попереджати її про небезпеку.

Перспективним є шлях конструювання спецодягу за базово-модульним принципом: створюється базовий виріб, який має задані захисні властивості. На його основі, шляхом доповнень та конструктивних змін окремих елементів або використанням стандартних прийомів конструювання, створюються інші типи виробів. Під час конструювання СЗО пожежників необхідно створювати об'ємні форми, що покращить її оперативно-тактичні та ергономічні властивості. Нові конструктивні рішення мають бути спрямовані на те, щоб зробити СЗО пожежника багатофункціональним, сумісним з іншими засобами індивідуального захисту.

Урахування сучасних тенденцій в конструюванні, створенні нових матеріалів та тканин з більш досконалими властивостями, вироблення єдиного підходу до створення засобів захисту, застосування модульного принципу проектування будуть сприяти розширенню оперативно-тактичних можливостей пожежників під час гасіння пожеж та проведення пожежно-аварійних робіт.