Використання вогнегасників під час гасіння пожеж за наявності електричної напруги

Шеверєв Є. Використання вогнегасників під час гасіння пожеж за наявності електричної напруги // Бизнес и безопасность. 2003 . №6. C. 67

Аналіз пожеж свідчить, що протягом 2002 року виникло більше 13 тис. пожеж та загорянь від електротехнічних виробів, а це складає 21,8% від їх загальної кількості. Економічні втрати від цих пожеж складають близько 112 млн. грн. (у тому числі прямі збитки ? 32,2 млн. грн, побічні збитки ? 80,4 млн. грн.).



На пожежах від електровиробів загинуло 575 осіб (15,9% від загальної кількості загиблих).

Кількість таких пожеж за останній час збільшилася у зв'язку зі зростанням енергоспоживання та з прискореним розвитком і широким впровадженням комп'ютерного та іншого електронного обладнання.

Основною особливістю гасіння пожеж за наявності електричної напруги є можливість ураження оператора електричним струмом, тому основною умовою безпечного застосування вогнегасників під час гасіння таких пожеж є достатня діелектрична міцність струменів вогнегасних речовин, що використовуються під час гасіння пожеж. Діелектричні властивості струменя характеризує його електропровідність. Ця величина суттєво залежить як від виду вогнегасної речовини, так і від способу її подавання, а також від відстані до конструкцій, що знаходяться під електричною напругою під час гасіння.

Все це висуває підвищені вимоги до забезпечення безпеки під час застосування вогнегасників для гасіння пожеж за наявності електричної напруги. Крім того, відповідно до ст. 11 Закону України ?Про пожежну безпеку?, усі види протипожежного устаткування та засоби пожежогасіння (в тому числі, вогнегасники) повинні мати сертифікат відповідності. До переліку обов'язкових показників, що повинні визначатися під час сертифікації вогнегасників, згідно з ДСТУ 3675-98 ?Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань? та ДСТУ 3734-98 (ГОСТ 30612-99) ?Пожежна техніка. Вогнегасники пересувні. Загальні технічні вимоги?, віднесено також електропровідність струменя вогнегасної речовини. У цих двох стандартах вимоги та методи випробувань, до вогнегасників, що призначені для гасіння пожеж електрообладнання, яке знаходиться під напругою, відповідають міжнародним нормативним документам ISO7165, ISO11601 тa EN-3.

З урахуванням того факту, що проведення відповідних натурних випробувань є трудомістким та дорогим, у світовій практиці прийнято єдиний методичний підхід, оснований на імітації умов гасіння електрообладнання під напругою.

Суть методу полягає в наступному. Напруга, величина якої дорівнює 35 кВ, подається на мішень у вигляді металевої пластини розміром 1000x1000 мм. Вогнегасник розташовується на відстані 1 м від мішені. Під час випробувань вимірюється максимальна величина струму - між вогнегасником та заземленням, який виникає у ланцюгу під час повного безперервного розрядження вогнегасника на мішень. Величина вимірюваного протягом роботи вогнегасника струму не повинна перевищувати 0,5 мА. Це значення близьке до порогового відчутного струму для тіла людини за шляхом ?рука-рука? або ?рука-нога?, наведеного у довідниковій літературі з охорони праці.

В Українському науково-дослідному інституті пожежної безпеки МНС України (УкрНДІПБ) було створено відповідний стенд, на якому проводяться сертифікаційні та дослідні випробування.

В результаті цих досліджень були розроблені ?Рекомендації щодо безпечного використання вогнегасників під час гасіння пожеж за наявності електричної напруги?. Нижче будуть приведені основні положення цих рекомендацій, яких необхідно додержуватись під час гасіння таких пожеж.

У разі виявлення ознак горіння на об'єкті, де є електрообладнання, яке перебуває або може перебувати під напругою, необхідно визначити місце загоряння, оцінити ситуацію та вжити заходи для запобігання появи нових осередків горіння на іншому електрообладнанні.

Перед гасінням, якщо є можливість, необхідно зняти напругу з електрообладнання, яке перебуває в зоні горіння та поблизу неї.

Дозволяється проводити гасіння пожежі з наявністю електричної напруги тільки за допомогою вуглекислотних, хладонових та порошкових вогнегасників, при цьому максимальне значення напруги на електрообладнанні не повинно перевищувати 1000 В, а відстань між насадком або розтрубом вогнегасника до струмоведучих конструкцій щоб була не менше 1 м. Водяні та водопінні вогнегасники не призначені для застосування під час гасіння таких пожеж, оскільки за цих умов можливе ураження електричним струмом людини, яка здійснює гасіння, через струмінь вогнегасної речовини.

Для гасіння пожеж з наявністю електричної напруги необхідно застосовувати тільки сертифіковані вогнегасники, які пройшли відповідні випробування.

Наявність у вогнегасника сертифіката відповідності підтверджується відповідним знаком на етикетці. Крім цього, на етикетці повинно обов'язково міститись застереження щодо електричної небезпеки під час застосування вогнегасника: ?Придатний для гасіння пожежі електрообладнання, що знаходиться під напругою не більше 1000 В з відстані не менше 1 м? або ?Непридатний для гасіння пожежі електрообладнання, що знаходиться під напругою?.

Під час гасіння пожежі силового та освітлювального електрообладнання, що знаходиться в шафах, вогнегасну речовину необхідно подавати всередину шафи.

Якщо для гасіння електричних кабелів або дроту застосовувався порошковий вогнегасник, то після ліквідації горіння та зняття напруги для догашування тліючих речовин та охолодження поверхонь доцільно застосовувати вогнегасники з зарядом водяної вогнегасної речовини, особливо з розпиленим струменем.

Забороняється проводити гасіння пожежі з наявністю електричної напруги за таких умов:

- поза приміщенням під час атмосферних опадів (дощу, снігу, граду);

- у вологих приміщеннях (відносна вологість понад 75%);

- у приміщеннях з хімічно активним середовищем;

- в умовах сильного задимлення, коли не видно струмоведучих конструкцій.

Використання під час гасіння пожежі з наявністю електричної напруги електрозахисних засобів (діелектричних рукавичок, бот та килимів) додатково забезпечить надійний захист від ураження електричним струмом.

Під час гасіння пожежі з використанням газових, насамперед вуглекислотних, вогнегасників необхідно брати до уваги можливість зниження концентрації кисню у повітрі захищуваного приміщення, особливо якщо воно невелике за об'ємом. Тому під час застосування цих вогнегасників, особливо пересувних, необхідно використовувати ізолювальні засоби індивідуального захисту органів дихання.

Під час застосування вуглекислотних вогнегасників треба враховувати те, що під час викидання вогнегасної речовини температура поверхні розтрубу може знижуватись до мінус 60оС. Якщо тримати розтруб оголеною рукою, це може призвести до обмороження руки.

Під час застосування порошкових вогнегасників необхідно брати до уваги можливість високого запилення і, як наслідок, - зниження видимості у захищуваному приміщенні.

Якщо під час гасіння вогнегасний порошок потрапив на відкриті ділянки тіла, після закінчення гасіння пожежі необхідно змити його водою з милом.

Забороняється:

- наближатись до струмоведучих конструкцій ближче ніж на 1 м;

- використовувати для гасіння вогнегасники, які не придатні для гасіння пожеж за наявності електричної напруги;

- проводити гасіння пожеж обладнання, яке перебуває під електричною напругою більше 1000 В;

- застосовувати у вибухонебезпечних зонах та приміщеннях вуглекислотні газові вогнегасники з розтрубами із полімерних матеріалів;

- спрямовувати під час експлуатації насадок вогнегасника (гнучкий рукав або розтруб) у бік людей.