Легкі металеві конструкції в Україні

Легкі металеві конструкції в Україні // Строительство Украины. 1998. №3. C.


Впровадження легких металевих конструкцій (ЛМК) має органічні переваги перед традиційними сталевими та залізобетонними конструкціями. Перш за все це - комплексне збереження матеріалів, скорочення строків будівництва й інвестиційного циклу в цілому, економія енерговитрат при виробництві, транспортуванні та зведенні, що є особливо актуальним для України. Маса будівель з ЛМК у п'ять разів менша ніж залізобетонних, витрати металу у три рази нижчі; продуктивність праці у 1,5-2 рази вище, а термін будівництва скорочується на 30-60 % у порівнянні з традиційними металоконструкціями. Для перевезення ЛМК необхідно у 5-8 разів менше транспортних засобів, що суттєво знижує витрати пального. Галузь виробництва ЛМК за низкою характерних ознак наближається до машинобудування - будівлі придатні до механізованого і автоматизованого потокового виготовлення, комплектної поставки й ефективних методів монтажу, мають високі експлуатаційні, екологічні й естетичні показники.

Світовий досвід дає підставу вважати, що належний розвиток галузі ЛМК дозволив би Україні забезпечити свої потреби у сучасних будівлях. Займаючи чільне місце серед провідних країн за виробництвом сталі (у 1987 р. на душу населення було випущено: Україна - 1097 кг, США - 572, ФРГ - 613, Японія - 813), наша країна значно відстає у виробництві ЛМК (відповідний рядок: 0,008, 0.134, 0,171. 0,367 м2 ).

Назріла необхідність оцінити стан галузі ЛМК, що залишилась нам у спадщину від СРСР, визначити її перспективи. Для вирішення цих завдань провідними фахівцями-металобудівниками у 1993 p. було розроблено Концепцію та комплексну Програму розвитку ЛМК в Україні до 2000 p. У цих документах подано систему пропозицій та заходів щодо стабілізації і зростання виробництва ЛМК, модернізації галузі в цілому та суміжних підприємств для досягнення світового рівня при виготовленні несучих і огороджу-вальних конструкцій та їх комплектуючих і на всіх етапах від архітектурно-інженерного задуму до готових будівель із ЛМК, їх оснащення обладнанням і експлуатації. Програмою передбачалося до 2000 p. збільшити загальну потужність виробництва ЛМК у 1,5 раза і довести випуск будівель до 4,5 млн. м2 за рік при значному зростанні випуску сільськогосподарських та цивільних будівель і збереженні обсягів випуску промислових будівель. Для порівняння нагадаємо, що постановою Ради міністрів СРСР№ 1119 1986 року встановлювалося значне підвищення виробництва ЛМК з досягненням до 2000 p. об'ємів 35-40 млн. м2 за рік. Частка України була істотною у цих планах (приблизно 10 %), але інфраструктура її індустрії ЛМК, що була сформована у 1975-85 pp. як доповнююча ланка до союзної (переважно російської), розвивалася однобічно, залежала від багатьох поставок і була орієнтована на будівлі переважно виробничого призначення.

Для досягнення цілей, які декларовані Концепцією та Програмою, потрібні були б капіталовкладення з різних джерел у доларовому еквіваленті на суму 250-300 млн. Основні кошти необхідно було вкласти у модернізацію виробництв сировинної бази. На жаль, за минулі роки з часу схвалення цієї Програми сталося подальше падіння виробництва ЛМК. Підприємства-виготовлювачі змушені підвищувати вартість власних виробів часто за світовий рівень. У нас відсутні стабільні держзамовлення і платоспроможні споживачі, зростає конкуренція з боку іноземних фірм, які пропонують дешевшу продукцію з вищими споживчими, зокрема естетичними, якостями. Це призводить до подальшого падіння виробництва вітчизняних ЛМК.

На сьогодні Україна зберегла виробничу базу з річною потужністю більш як 3100 тис. м2 площ будівель з ЛМК, 3,5 млн. м2 стінових і покрівельних панелей з металевими обшивками й ефективним утеплювачем, 55 тис.т профільованого настилу. Основні потужності зосереджено на Кам'янець-Подільському ЗЛМК, Житомирському ЗОК (корпорація "Укрмонтажспецбуд" Лозовському ЗМК і Антрацитівському заводі збірних теплиць (об'єднання "Украгролегконструкція"). Це заводи нового покоління, які мають сучасне технологічне обладнання для виготовлення несучих і огороджувальних ЛМК на світовому рівні Номенклатура продукції цих та інших підприємств різноманітна. Окрім відомих радянських систем ЛМК ("Москва", "Канськ") освоєно виробництво модифікованих і нових, наприклад "Житомир", "Гайсин".

З метою координування виробництва ЛМК, підвищення їх технічного рівня і конкурентоспроможності, інформування фахівців і споживачів, на виконання одного з завдань комплексної Програми, за рішенням колишнього Держкомістобудування України було розроблено Каталог ЛМК До І частини ("Конструкції", 1995р.) було включено конструктивні елементи і комплекти конструкцій (несучі, огороджувальні конструкції і кріпильні вироби) - усього 35 позицій продукції двадцяти підприємств за проектам тринадцяти розробників. Цю частину оформлено як суцільно-комп'ютеризоване видання і широко розповсюджено. У ІІ частину ("Будівлі", 1996р.) увійшли зразки будівель, що виготовляються та комплектуються в Україні, включаючи так звані модулі, які постачаються з інженерним обладнанням, та інші будівлі із різним рівнем комплектування будівельними конструкціями, виробами й обладнанням, зокрема технологічні їм. Інформацію згруповано у трьох розділах за призначенням будівель - багатоцільові, громадські і сільськогосподарські, усього 20 позицій продукції дванадцяти підприємств за проектами сімох розробників.

Каталог є першим позавідомчим виданням у галузі ЛМК і охоплює зразки продукції, що відповідають сучасному технічному рівню, з використанням ефективних схем, профилей, технологій. Бралися до уваги також кількісні показники, комплектність постачання, ліцензійно-сертифікаційні дані тощо. Досвід розробки і апробації Каталогу дозволив авторам ще раз після підготовки Концепції і Програми оцінити стан галузі та навести у цій статті низку пропозицій, що за умов належного урахування та вирішення можуть сприяти стабілізації виробництва та підвищенню конкурентоспроможності ЛМК.

У багатьох країнах цивільне будівництво споживає до 50 % від загального виробництва ЛМК, а в Україні нещодавно було лише 2 %. Є впевненість у тому, що розробка ЛМК такого призначення і збільшення їх випуску може позитивно вплинути на розвиток галузі і будівництва в цілому. Навіть у кризовій ситуації цивільне будівництво ведеться досить високими темпами. Споруджуються багатоповерхові будівлі - банки, торговельні центри, готелі. Крім сталевих каркасів перспективним напрямком застосування ЛМК є стіни з легких панелей із металевими обшивками і ефективним утеплювачем, а також перекриття основі профільованого настилу, що значно зменшує матеріаломісткість будівель. Традиційною сферою використання металу є споруди з великими прольотами - видовищні, спортивні, ринкові. Очікується реконструкція стадіонів з обладнанням покриття над трибунами. 3ростає попит на торговельні, офісні одно- та малоповерхові будівлі з корисною площею від 1000-300 м2. Ще одна сфера широкого застосування ЛМК - це реконструкція житлових будинків, зокрема надбудова на декілька поверхів "хрущовок", а також утеплення стін з боку фасадів у зв'язку з новими теплотехнічними вимогами.

Колишні необгрунтовані обмеження з боку директивних органів на використання металу у будівництві до сьогодні даються взнаки при виборі архітектурно-планувальних рішень, зокрема матеріалів для цивільних будівель. Архітектори не обізнані з можливостями вітчизняної номенклатури несучих і огороджувальних ЛМК. Для рішучого прориву ЛМК у цивільне будівництво необхідно розробити типологію будівель різноманітного призначення, на базі якої можуть бути створені конструктивні рішення та розпочато виробництво.

Головну увагу при цьому необхідно приділити питанням комплектації будинків легкими огород-жувальними конструкціями. Існуюча номенклатура останніх потребує розширення. Уточненню підлягають також питання забезпечення протипожежної стійкості відповідно до норм для цивільних будівель, покращення протикорозійного захисту і декоративного оформлення на основі сучасних лакофарбових виробів та інших покриттів. Треба прискорити розвиток виробництва сталевих вікон, дверей, лоджій, що з успіхом можуть замінити деревину й алюмінієві сплави. Необхідно розробити державну програму впровадження ЛМК у цивільне будівництво зусиллями провідних науково-дослідних і проектних інститутів відповідного профілю, підприємств-виготівників і монтажних організацій.

В Україні досягнутий високий рівень виготовлення несучих ЛМК, є широкий вибір вітчизняних профілів прокату з різних марок сталей, у тому числі високоміцних. Однак замовники, через кращі споживчі показники імпортних огороджувальних конструкцій, купують також несучі ЛМК, що виготовлені за кордоном. Є приклади експорту металопрокату за низькими цінами і повернення його на наш ринок у вигляді несучих ЛМК некращого виробництва, але "одягнених" у відмінні огородження і за світовими цінами Таке становище можна виправити пише за допомогою державного протекціонізму цивілізованим шляхом запровадження квот і мита, щоб захистити вітчизняного виробника і зберегти робочі місця у галузі сучасного металобудівннцтва - ЛМК

Важливим чинником конкурентоспроможності будівель з ЛМК є використання ефективних гнутих профілів У провідних країнах частка їх впровадження перевищує 50 %, а в Україні менше 16 % Освоєно виробництво лише відкритих гнутих профілів, в основному на заводі "Запоріжсталь" Це підприємство як фактичний монополіст, відпускає свою продукцію лише великими партіями, не зацікавлене у розширенні номенклатури виробів, оточене посередницькими фирмами, що перепродають профілі за підвищеними цінами Відсутність вільних коштів у підприємств-виготівників не дозволяє купувати великі партії гнутих профілів і, таким чином стримує їх використання

Найбільш ефективними є замкнуті квадратні та прямокутні гнутозварні профілі їх виробництво планували налагодити на нових побудованих площах (40 тис м2) Житомирського ЗОК Але цей намір не реалізовано виробничі площі що мають будівельну готовність більш ніж 80 % не зайняті, у зимовий період не опалюються, що може призвести до обвалення покриттів Корпорація "Укрмонтажспецбуд" не може знайти інвестора чи покупця цих сучасних цехів Державні служби з продажу незавершених будівель також не приділяють цьому об'єкту належної уваги

За такого стану шляхом інтенсифікації застосування гнутих профілів у ЛМК може бути створення на ЗМК міністанів для виготовлення профілів стосовно вітчизняної номенклатури будівель, а також імпорт ефективних замкнутих гнутозварних профітів Менш перспективним, але на сьогодні прийнятим с впровадження на ЗМК номенклатури конструкцій з використанням обмеженого сортаменту заводу "Запоріжсталь" За це свідчить досвід Київського заводу експериментальних конструкцій, що на базі С-подібного профілю розмірами 400х160х60х4 виготовляє ефективну систему каркасів будівель з ЛМК прольотами 18, 24, 36м.

Важливим елементом ЛМК є тонколистовий профільований настил, що замінив важкі залізобетонні плити покриттів (перекриттів, стін) ). Профнастил виготовляється з рулонного протектованого листа, що має цинкове або алюмоцинкове покриття, а також у разі необхідності додатковий захисно-декоративний шар, зокрема лакофарбовий різноманітних кольорів Закордонні зразки профнастилу характеризуються широкою номенклатурою за висотою і формою гофрів, товщиною листа, відрізняються системним протикорозійним захистом що забезпечує довговічність, несучу здатність і естетичну функцію огороджу-вальних конструкцій

В Україні вихідною сировиною для виготовлення профнастилу, обшивок стінових та покрівельних панелей є рулонний оцинкований лист, що монопольно випускається заводом їм Ілліча в м Маріуполі Лист виготовляється на застарілому обладнанні, має некондиційне цинкове покриття, що недовговічне і як погана основа, не дозволяє одержати якісні профлисти з додатковим лакофарбовим шаром Термін служби такого листа не перевищує десяти років, а закордонні зразки працюють до 20 років (додатково фарбовані - до 50) Фактично марно витрачається величезна кількість сталі та цинку Давно розглядається питання про створення виробництва рулонного листа з алюмоцинковим покриттям, що дозволяє значно скоротити виграти цинку при збереженні рівня захисту від корозії Є пропозиції про спільне з інофірмами виробництво але вони не реалізовані за браком коштів У такій ситуації для виробництва конкурентоспроможних профнастилів галузь ЛМК буде вимушена імпортувати рулонний протектовании лист високої якості, вартість якою не перевищує вітч