Віднесення будівельних матеріалів до групи негорючих

Віднесення матеріалів до горючих чи негорючих за стандартами

Харченко І. Довбиш А. Карпович А. Віднесення будівельних матеріалів до групи негорючих // Будмайстер. 2002. №3. C.38-39

Згідно з ГОСТ 12.1.044-89 [1] до негорючих належать речовини та матеріали, які не здатні до горіння у повітрі. Негорючі речовини можуть бути вибухопожежонебезпечними (наприклад, окислювачі або матеріали, що виділяють горючі речовини під час взаємодії з водою, повітрям або з іншими речовинами).

На практиці віднесення матеріалів до негорючих здійснюється на підставі випробувань згідно з методами 4.1 ГОСТ 12.1.044-89 і 6 ДСТУ Б В.2.7-19-95 (ГОСТ 30244-94) [2]. Ці методи випробувань відповідають вимогам, що містяться у міжнародному стандарті ISO 1182-90 [3], і застосовуються здебільшого для однорідних матеріалів. Для шаруватих матеріалів вони можуть використовуватись як оціночні. В цьому випадку випробування проводять для кожного шару, з яких складається матеріал.

До однорідних матеріалів належать матеріали, які складаються із однієї речовини або рівномірно розподіленої суміші різних речовин (наприклад, деревина, деревостружкові плити, пінопласти, полістиролбетон). До шаруватих матеріалів належать матеріали, які виготовлені з двох і більше шарів однорідних матеріалів (наприклад, гіпсокартонні листи, паперово-шаруваті пластики, однорідні матеріали з вогнезахисною обробкою).

Обладнання для випробувань згідно з [1] і [2] складається із трубчастої печі (що розміщена в теплоізолюючому середовищі), конусоподібного стабілізатоpa повітряного потоку; захисного екрана, що забезпечує тягу; тримача зразка і пристрою для введення тримача зразка в піч; станини, на якій монтується піч.

Для кожного випробування виготовляють пять зразків матеріалу циліндричної форми діаметром 45 мм та висотою 50 мм.

Випробування згідно з [1] і [2] полягає у створенні стабілізованого температурного режиму у трубчастій печі в діапазоні 745-755?С, введенні зразка у піч та утриманні його до досягнення температурної рівноваги у печі, на поверхні та всередині зразка. Зміну температури розраховують як різницю (At) між максимальною та кінцевою температурами за даними термоелектричних перетворювачів (термопар) у печі, на поверхні та всередині зразка.

Згідно з 4.1 ГОСТ 12.1.044-89, матеріал відносять до групи негорючих за таких умов:

- середнє арифметичне значення зміни температури у печі, на поверхні та всередині для 5 зразків не перевищує 50?С;

- середнє арифметичне значення втрати маси для 5 зразків не перевищує 50% від їх початкової маси;

- середнє арифметичне значення тривалості стійкого полум'янистого горіння для 5 зразків не перевищує 10 сек.

Згідно з 6 ДСТУ Б В.2.7-19-95 (ГОСТ 30244-94), будівельний матеріал відносять до групи негорючих за таких умов:

- середнє арифметичне значення

зміни температури у печі для 5 зразків не перевищує 50?С;

- середнє арифметичне значення втрати маси для 5 зразків не перевищує 50% від їх початкової маси;

- середнє арифметичне значення тривалості стійкого полум'янистого горіння для 5 зразків не перевищує 10 сек.

Таким чином, згідно з [2] приріст температури на поверхні та всередині зразків під час класифікації матеріалу не враховується.

В Українському науково-дослідному інституті пожежної безпеки МВС України проведені випробування щодо визначення горючості більш як 30 видів будівельних матеріалів згідно з методами [1] і [2]. У таблиці 1 наведено деякі результати випробувань.

Результати випробувань свідчать, що до негорючих належать матеріали з масовою часткою органічних речовин не більше 2%. Також результати випробувань показують, що для окремих матеріалів спостерігається збільшення температури всередині зразків, що перевищує 50?С. Згідно з ГОСТ 12.1.044-89, ці матеріали не належать до негорючих, а згідно з ДСТУ Б В.2.7-19-95 (ГОСТ 30244-94) - належать.

Таким чином, класифікація матеріалів згідно з [1] дає змогу дати загальну характеристику щодо віднесеення матеріалів до негорючих чи горючих та враховувати ці дані для забезпечення пожежної безпеки під час виробництва, транспортування, зберігання цих матеріалів. Віднесення матеріалів до негорючих чи горючих згідно з [2] може враховуватись тільки при визначенні галузі їх застосування як будівельних. За результатами випробувань на негорючість необхідно робити висновки відповідно до ГОСТ 12.1.044-89 та ДСТУ Б В.2.7-19-95 (ГОСТ 30244-94).

Результати випробувань будівельних матеріалів згідно

з 4.1 ГОСТ 12.1 .044-89 і 6 ДСТУ Б В.2.7- 19-95 ( ГОСТ 30244-94)

Назва матеріалу

Середня втрата маси зразків,

m,%

Тривалість стійкого полум'янистогогоріння,

0, с

Середнє значення приросту температури,?С

Висновок згідно з:

в печі,

тп

на поверхні зразка,

Тпов

в центрі зразка,

Тц

ГОСТ 12.1.044-89

ДСТУ

Б В. 2.7-19-95

1. Теплоізоляція марки "DOMROCK" виробництва "ROCKWOOL POLSKA Sp.z o.o" (Польща)

6,6

0

1 негорючий матеріал

2. Теплоізоляція марки "ROCKMIN" виробництва "ROCKWOOL POLSKA Sp.z o.o" (Польща)

4,7

0

3

4

1 негорючий матеріал

3. Теплоізоляція марки "ALFAROCK" виробництва "ROCKWOOL POLSKA Sp.z o.o" (Польща)

2,5

0

1

0 негорючий матеріал

негорючий

матеріал

4. Теплоізоляція марки "WENTIROCK" виробництва "ROCKWOOL POLSKA Sp.z o.o" (Польща)

3,4

0

1

0

10 негорючий матеріал

негорючий

матеріал

5. Теплоізоляція марки "SUPERROCK" виробництва "ROCKWOOL POLSKA Sp.z o.o" (Польща)

3,3

0

1

3 негорючий

матеріал

негорючий матеріал

6. Теплоізоляція марки "ROCKMUR" виробництва "ROCKWOOL POLSKA Sp.z o.o" (Польща)

4,6

0 негорючий матеріал

7. Теплоізоляція марки "STROPROCK" виробництва "ROCKWOOL POLSKA Sp.z o.o" Польща)

3,1

0

1

0

38 негорючий матеріал

!. Теплоізоляція марки "PANELROCK" виробництва "ROCKWOOL POLSKA Sp.z o.o" Польща)

3,1

0

1

2 негорючий матеріал

9. Теплоізоляція марки "DACHROCK МАХ" виробництва "ROCKWOOL POLSKA Sp.z o.o" (Польща)

3,7

0

5

27

196 не належить до негорючих матеріалів

негорючий матеріал

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. ГОСТ 12.1.044-89. ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения.

2. ДСТУ Б В.2.7-19-95 (ГОСТ 30244-94) Матеріали будівельні. Методи випробувань на горючість.

3. ISO 1182-90. Fire tests - Building materials - Noncombustibility test.

І.О.ХАРЧЕНКО, нач.НДЦ-3 УкрНДІПБ МВС України, к.т.н., академік Інженерної академії України

А.В.ДОВБИШ, заступн. нач. відділу випробувань речовин та матеріалів НДЦ-3 УкрНДІПБ МВС України

А.О.КАРПОВИЧ, молодший науковий співробітник відділу випробувань речовин та матеріалів НДЦ-3 УкрНДІПБ МВС України