Оцінка пожежної безпеки покриттів для підлог
О результатах випробувань на поширення полум'я покриттів підлог
Харченко І. Довбиш А. Згуря В. Оцінка пожежної безпеки покриттів для підлог // Будмайстер. 2001. №17. C.24-
Для визначення можливості застосування тих чи інших оздоблювальних матеріалів у будинках та приміщеннях, з метою попередження загибелі людей та матеріальних збитків у випадку виникнення пожежі, необхідно знати показники поширення полум'я по їх поверхні.
Нині для оцінки поширення полум'я багатьох будівельних матеріалів застосовується метод експериментального визначення індексу поширення полум'я (4.19 ГОСТ 12.1.044-89) [1]. Суть методу полягає в оцінці здатності матеріалу займатися, виділяти тепло та поширювати полум'я під дією теплового потоку та газового пальника. Зразки розміром 320x140 мм орієнтують вертикально з ухилом ЗО градусів до радіаційної панелі. При цьому густина теплового потоку розподіляється по довжині зразка в межах від 12 до 32 кВт/м2.
Вертикальне розташування зразка не дає змоги адекватно моделювати поширення полум'я по горизонтально розташованих поверхнях будівельних матеріалів, зокрема покритті підлог.
Методи визначення поширення полум'я по покриттях підлоги є найбільш узгодженими в світі. Подібні методи використовують у Німеччині (DIN 4102, частина 14), Польщі (PN-88), США (ASTM Е 648), Австрії, Угорщині тощо. Ці методи відповідають міжнародному стандарту ISO 9239.2 та проекту EN (СЕN/TС 127 AHG З №56Е).
На підставі цих методів розроблено міждержавний стандарт ГОСТ 30444-97 " Матеріали будівельні. Метод випробування на розповсюдження полум'я". Наказом Держбуду України від 25.05.98 № 110 в Україні цей стандарт (ДСТУ Б В.2.7-70-98) [2] набрав чинності з 1 січня 1999 року.
Випробування щодо визначення поширення полум'я проводяться на установці, загальну схему якої наведено на мал. 1.
Сутність методу випробувань полягає у визначенні критичної поверхневої густини теплового потоку (КПГТП), величину якого встановлюють за довжиною поширення полум'я по зразку в результаті впливу теплового потоку на його поверхню. Зразки розміром 1100x250 мм закріплюють до основи, що використовується в реальних умовах.
Матеріали відносять до певної групи поширення полум'я згідно з даними, наведеними у таблиці 1.
Таблиця 1
Класифікація матеріалів за групами поширення полум'я
Група поширення полум'я
Критична поверхнева густина теплового потоку, кВт/м2
РП1
РП2
РПЗ
РП4
11 ,0 та більше
від 8,0 але менше 11 ,0
від 5,0 але менше 8,0
менше 5,0
В УкрНДІПБ розроблено та атестовано випробувальне обладнання й освоєно метод випробувань на поширення полум'я матеріалами поверхневих шарів конструкцій підлог.
Апробація методу визначення групи поширення полум'я по поверхні матеріалів підлог проводилась на зразках, які відносяться за ГОСТ 12.1.044-89 до горючих матеріалів середньої займистості (підлога з деревини, наливні підлоги, килимові покриття), і важкозаймистих матеріалів (композиція епоксидна модифікована "Депоксил" марки "А" типу 2, марки "Б" типу 2).
Зразки матеріалів для випробувань (крім підлоги з деревини) виготовлялись у поєднанні з негорючою основою. Як негорюча основа застосовувались азбестоцементні листи завтовшки 10 мм.
Таблиця 2
Результати випробувань на поширення полум'я покриттів підлог
Назва матеріалу
Результати випробувань
ДСТУ Б В.2.7-70-98
(ГОСТ 30444-97)
4.19
ГОСТ 12.1.044-89
параметри
група поширення полум'я
індекс поширення полум'я
1 . Деревина (сосна) товщина 20 мм, вологість 12%. 3 поперечним розміщенням в утримувачі зразка
КПГТП=7,2 кВт/м2
LП= 291 мм
tЗ= 27 с
tГ= 485 с
РПЗ
38,0
(швидко поширює полум'я)
2. Деревина (сосна) товщина 20 мм, вологість 11 %. 3 поздовжнім розміщенням в утримувачі зразка
КПГТП= 3,9 кВт/м2
LП= 475 мм
tЗ= 23 с
tГ= 932 с
РП4
45,0
(швидко поширює полум'я)
3. Килимове покриття марки"РАІЕТТЕ 3000" виробництва фірми " INTERFACE HEUGAIN-TERNATIONAL B.V." (Нідерланди). Товщина 8мм, що наклеєне на негорючу основу.
КПГТП=11 кВт/м2
LП= 40мм
tЗ= 192 с
tГ= 602 с
РП1
6,5
(повільно поширює полум'я)
4. Наливна підлога виробництва фірми PERMATEX GmbH. (Німеччина). Товщина 3 мм.
КПГТП=9,5 кВт/м2
LП= 180 мм
tЗ= 257 с
tГ= 402 с
РП2
39,9
(швидко поширює полум'я)
5. Килимове покриття марки "FRESKO АВ" (Бельгія) Товщина 5,0 мм, наклеєне на негорючу основу.
КПГТП=11 кВт/м2
LП= 42 мм
tЗ= 227 с
tГ= 402 с
РП1
11,2
(повільно поширює полум'я)
6. Покриття для підлог "НOVI" виробництва фірми UPOFLOOR (Фінляндія). Товщина 2 мм, наклеєне на негорючу основу.
КПГТП=11 кВт/м2
LП= 35 мм
tЗ= 74 с
tГ= 342 с
РП1
5,8
(повільно поширює полум'я)
7. Підлога з композиції' епоксидної модифікованої "Депоксил" марки "Б" типу 2. Товщина 3 мм.
КПГТП=11 кВт/м2
LП= 18 мм
tЗ= 123 с
tГ= 476 с
РП1
1,9
(повільно поширює полум'я)
8. Підлога з композиції епоксидної модифікованої "Депоксил" марки "А" типу 2. Товщина 3 мм.
КПГТП=1 1 кВт/м2
LП= 25 мм
tЗ= 329 с
tГ= 270 с
РП1
5,0
(повільно поширює полум'я)
9. Килимове покриття "MASTER" (Бельгія). Товщина 4,5 мм, наклеєне на негорючу основу.
КПГТП=11 кВт/м2
LП= 40 мм
tЗ= 186 с
tГ= 341 с
РП1
4,7
(повільно поширює полум'я)
У таблиці 2 наведено результати досліджень, де LП - середня довжина поширення полум'я по поверхні матеріалу, tЗ - час від початку випробувань до займання матеріалу, tГ- тривалість полум'яного горіння.
Результати досліджень свідчать про те, що окремі типи килимових покриттів мають підвищену небезпеку в умовах пожежі, особливо, якщо вони не наклеєні на основу. Під впливом теплового потоку такі покриття деформуються, відбувається їх короблення, що сприяє інтенсивному горінню. Під час горіння відбувається значне зменшення лінійних розмірів покриття по ширині і довжині.
Анізотропні властивості матеріалів значно впливають на поширення полум'я по їх поверхні. Так, зразки підлоги з деревини з поперечним розміщенням відносяться до групи РП 3, а зразки підлоги з поздовжнім розміщенням - до групи РП 4.
Випробування і класифікація матеріалів підлог за групою поширення полум'я згідно з ДСТУ Б В.2.7-70-98 (ГОСТ 30444-97) дає змогу оцінювати поведінку матеріалів в умовах, які наближаються до умов реальних пожеж, горизонтальне розташування зразків під час випробувань відповідає реальним умовам застосування цих матеріалів у будівлях і приміщеннях. Матеріали для випробувань необхідно виготовляти з основою і кріпленням, що зазначені в технічній документації. Це допоможе правильно визначати пожежну небезпеку матеріалів та уникнути помилок під час визначення галузі їх застосування.
Загальна схема установки для випробувань на поширення полум'я по поверхні будівельних матеріалів згідно з ДСТУ Б В.2.7-70-98 (ГОСТ 30444-97)
1 - камера;
2 - платформа;
3 - утримувач зразка;
4 - зразок;
5 - димохід;
6 - витяжний зонт;
7 - термопара;
8 - радіаційна панель;
9 - газовий пальник;
10 - двері з оглядовим вікном.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. ГОСТ 12.1.044-89. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения.
2. ДСТУ Б В.2.7-70-98 (ГОСТ 30444-97). Будівельні матеріали. Метод випробування на розповсюдження полум'я.,
