Новий нормативний документ присвячено захисту наших будинків від пожежі

Сокол В. Новий нормативний документ присвячено захисту наших будинків від пожежі // Бизнес и безопасность. 2003 . №5. C. 57-58

На території України з 01.05.2003 набули чинності державні будівельні норми ДБН В.1.1-7-2002 ?Пожежна безпека об'єктів будівництва? (наказ Держбуду України від 03.12.02 р. № 88). З введенням в дію цих ДБН вважаються такими, що втратили чинність СНиП 2.01.02-85* ?Противопожарные нормы?, яки діяли на території України з 1.01.1987 року, тобто більше 15-ти років.

Вимоги ДБН В.1.1-7-2002 (далі ? Норм) є обов'язковими для фізичних та юридичних осіб, незалежно від їхньої форм власності та належності, які здійснюють будівельну діяльність на території України. Дотримуватися їх слід під час опрацювання проектної документації на нове будівництво, розширення, реконструкцію, технічне переоснащення, реставрацію, капітальний ремонт будинків і приміщень різного призначення. В назві Норм під словами ?об'єкти будівництва? слід розуміти будинки, споруди та приміщення.

Вимоги Норм доповнюються і уточнюються вимогами пожежної безпеки, які викладено в інших нормативних документах. При цьому вимоги інших нормативних документів не повинні знижувати вимог цих Норм.

Норми складаються з 7 розділів та 6 додатків.

Нормами встановлена нова пожежно-технічна класифікація будівельних матеріалів. Вона співпадає з прийнятою в Російській Федерації та Республіки Білорусії пожежно-технічними класифікаціями будівельних матеріалів. Тому що Україна приєдналася до міждержавних стандартів ГОСТ 30244-94, ГОСТ 30402-96 та ГОСТ 30444-97.

Відтепер ці матеріали класифікуються не тільки за одним показником пожежної небезпеки ? горючістю, а й за займистістю, поширенням полум'я поверхнею, димоутворювальною здатністю та токсичністю продуктів горіння.

За горючістю будівельні матеріали поділяють на негорючі (НГ) і горючі (Г). Негорючі будівельні матеріали за іншими показниками пожежної небезпеки не класифікують.

Горючі будівельні матеріали, в свою чергу, поділяють на чотири групи: П (низької горючості); Г2 (помірної горючості); ГЗ (середньої горючості); Г4 (підвищеної горючості). За займистістю матеріали поділяють на три групи: В1 (важкозаймисті); В2 (помірнозаймисті); ВЗ (легкозаймисті). За поширенням полум'я поверхнею - на чотири групи: РП1 (не поширюють); РП2 (локально поширюють); РПЗ (помірно поширюють); РП4 (значно поширюють). За димоутворювальною здатністю - на три групи: Д і Норми внесли деякі зміни до пожежно-технічної класифікації будівельних конструкцій.

Межі вогнестійкості будівельних конструкцій встановлені не в годинах, а в хвилинах та нормуються за граничними станами конструкції з вогнестійкості за такими ознаками: втрати несучої здатності (R), цілісності (Е), теплоізолювальної здатності (І) ? відповідно доДСТУ Б В. 1.1-4-98. Допускається значення межі вогнестійкості визначати розрахунковими методами, загальні вимоги до яких викладені в окремому додатку до цих Норм. Але поки що можливості розрахункових методів обмежені. Вони не застосовуються для оцінки вогнестійкості будівельних конструкцій за ознакою Е.

Межа вогнестійкості будівельних конструкцій встановлюється відповідно до чисельного ряду (15, ЗО, 45, 60, 90, 120 та 180 хвилин), прийнятого у державах, що входять до Європейського співтовариства.

Класифікація будівельних конструкцій за межею поширення вогню залишається. Проте на відміну від СНиП 2.01.02-85* введені три класи межі поширення вогню М0, Ml, M2, - які встановлюються з урахуванням розташування конструкції ? горизонтального або вертикального.

На відміну від СНиП 2.01.02-85* до протипожежних перешкод віднесені лише протипожежні стіни, перегородки та перекриття, а протипожежні двері, ворота, вікна, люки та клапани віднесено до елементів заповнення прорізів у цих протипожежних перешкодах. Вимоги щодо застосування у прорізах протипожежних перешкод різних за типами елементів заповнення прорізів для зручності подані у Нормах у табличній формі.

Додатково введено типи протипожежної стіни, мінімальна межа вогнестійкості якої 60 хвилин, протипожежного перекриття, мінімальна межа вогнестійкості якого 15 хвилин, протипожежного тамбур-шлюзу, огороджувальні конструкції якого мають мінімальну межу вогнестійкості 15 хвилин.

Мінімальні межі вогнестійкості протипожежних дверей, воріт, люків, вікон, клапанів 1 -го типу зменшено на 12 хвилин, а 2-го типу ? на 6 хвилин.

Показники пожежної небезпеки будівельних матеріалів та конструкцій мають підтверджуватися відповідними випробування. Проводити такі випробування можуть організації (лабораторії), які мають на це відповідну ліцензію, яка видається центральним органом державного пожежного нагляду у порядку, встановленому НАП Б Б.07.017-2001.

У Нормах залишено вісім ступенів (І, II, III, ІІІа, ІІІб, IV, IVa, IV) вогнестійкості будинків.

Новим є й те, що введено класифікацію будинків за їх умовною висотою з урахуванням тактико-технічних характеристик пожежних драбин (ручних, триколійних та автодрабин). За цією класифікацією будинки поділяються на:

? малоповерхові ? висотою до 9 м (як правило до 3-х поверхів включно);

? багатоповерхові ? висотою від 9 м до 26,5 м (як правило до 9-ти поверхів включно);

? підвищеної поверховості ? висотою від 26,5 м до 47 м (як правило до 16-ти поверхів включно);

? висотні ? висотою понад 47 м (як правило понад 16-ти поверхів).

При цьому умовна висота будинку визначається висотою розташування поверху (без урахування верхнього технічного поверху), а висота розташування поверху визначається різницею позначок поверхні проїзду для пожежних машин та підлоги верхнього поверху.

Класифікація незадимлюваних сходових кліток доповнено новим типом ? Н4, який, на відміну від інших типів незадимлюваних сходових кліток, може використовуватися не тільки біля зовнішніх стін будинку із віконними прорізами, а й в середині будинку.

Нові Норми менш ?жорстко? підходять до застосування горючих матеріалів для облицювання та утеплення зовнішньої поверхні зовнішніх стін будинків І, II, III ступенів вогнестійкості. Так, зовнішня поверхня облицювання повинна виконуватися з негорючих матеріалів тільки у будинках І ступеня вогнестійкості. У будинках II, III ступеня вогнестійкості таке облицювання може бути з горючих матеріалів групи Г1. При цьому, у внутрішніх шарах облицювання (для утеплення) можуть застосовуватися матеріали груп горючості Г1, Г2, а матеріали груп ГЗ, Г4 ? можуть застосовуватися у разі позитивного висновку центрального органу державного пожежного нагляду.

У порівнянні з СНиП 2.01.02-85* у Нормах дано більш широке трактування терміну ?протипожежний відсік?. Під протипожежним відсіком частіше всього розуміли частину будинку, що відокремлена від іншої частини протипожежною стіною 1-го типу по всій ширині і висоті будинку. Проте більш широке визначення цього терміну дано у СТ СЕВ 383-87 (діючого на цей час в Україні) та ДСТУ 2272-93. Таким відсіком може бути і приміщення, що відокремлено протипожежними стінами, перегородками, перекриттям. З урахуванням цього, та враховуючи досвід з цього питання США, Франції, Канаді, Нормами визначено, що протипожежними відсіками можуть бути частини будинку, яки відокремлені від інших його частин:

а) протипожежною стіною 1 -го типу по всій висоті та ширині (або довжині) будинку;

б) протипожежним перекриттям 1-го типу по всій дов-жині та ширині будинку (тобто поділ будинку на відсіки по горизонталі);

в) протипожежними стінами та перекриттями 1,2,3 типів, а також протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттям 3-го типу.

Для улаштування зазначених відсіків не слід застосовувати протипожежні перегородки 2-го типу через те, що їх мінімальна межа вогнестійкості складає лише 15 хв.

Призначенням протипожежного відсіку є запобігання поширенню пожежі та її небезпечних факторів з середини назовні (у разі виникнення пожежі всередині відсіку) або всередину (у разі виникнення пожежі ззовні) протягом нормованого часу;

Норми вводять також поняття протипожежної секції і надають їй визначення як частини протипожежного відсіку, яка відокремлена від інших його частин огороджувальними конструкціями з нормованими межами вогнестійкості та поширення вогню по них.

Протипожежні секції влаштовують з метою недопущення поширення пожежі до інших частин протипожежного відсіку. Досягатиметься це не лише за допомогою улаштування протипожежних перешкод і обмеження щодо застосування в межах секції горючих речовин та матеріалів, але й за рахунок використання установок пожежогасіння тощо.

Частини будинків, що мають бути протипожежними відсіками або протипожежними секціями, визначатимуться під час проектування. Необхідність улаштування таких відсіків і секцій встановлюватиметься відповідними нормативними документами з урахуванням функціонального призначення будинку.

Норми містять деякі нові вимоги, що пов'язані з конструктивними та об'ємно-планувальними рішеннями. Наприклад:

- у місцях проходок трубопроводів через протипожежні перешкоди трубопроводи та їхню ізоляцію слід виконувати з негорючих матеріалів.

- у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності згідно з ГОСТ 16363-98;

- у будинках із незадимлюваними сходовими клітками дозволяється не влаштовувати підпір повітря у ліфтові шахти таких будинків, якщо виходи з цих шахт обладнуються протипожежними тамбур-шлюзами 1-го типу з підпором повітря під час пожежі або коли сполучення ліфтової шахти з усіма поверхами будинку передбачається через зовнішню повітряну зону;

- висота порога на шляхах евакуації не повинна перевищувати 5 см.

В будинках визначено ділянки, які не враховуються під час проектування шляхів евакуації тощо.

У той же час залишились без змін (у порівнянні з СНиП 2.01.02-85*) наступні вимоги:

- мінімальні розміри евакуаційних виходів (0,8 м ширина та 2,0 м висота);

- мінімальні розміри шляхів евакуації (1,0 м ширина та 2,0 м висота);

- каркаси підвісних стель слід виконувати з негорючих матеріалів тощо.

Нормами визначені будинки, в яких обов'язково влаштовуються ліфти для транспортування підрозділів пожежної охорони. Так, такі ліфти влаштовуються у будинках різного призначення, що мають умовну висоту понад 26,5 м, а в житлових будинках з умовною висотою понад 47 м.

Норми встановили вимоги до обладнання будинків та приміщень системам оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей.

На сьогодні Держбудом України, Державним департаментом пожежної безпеки, УкрНДІПБ МНСУкраїни із залучення профільних науково-дослідних установ проводиться робота щодо опрацювання відповідних змін до основоположних нормативних документів, що діють у галузі будівництва (СНиП 2.08.01-89, СНиП 2.09.02-85*, СНиП 2.09.04-87, ДБН В.2.2-9-99 тощо) у зв'язку із набуттям чинності ДБН В. 1.1 -7-2002.