Аналіз нормативної бази з питань експлуатації вогнегасників

Гладишев О. Аналіз нормативної бази з питань експлуатації вогнегасників // Бизнес и безопасность. 2003 . №5. C. 67-68

Проведено аналіз вітчизняних і міжнародних нормативних документів з питань експлуатації вогнегасників та розглянуто основні напрямки подальшого їх розвитку на Україні з метою підвищення ефективності та безпеки застосування вогнегасиків.



Якість виготовлення вогнегасників регламентується державними стандартами ДСТУ 3675-98 Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань та ДСТУ 3734-98 (ГОСТ 30612-99) Пожежна техніка. Вогнегасники пересувні. Загальні технічні вимоги [1, 2] і періодично контролюється шляхом проведення сертифікаційних випробувань, за результатами яких вогнегасники отримують або не отримують сертифікат відповідності. На цей час в Україні чинні нормативні документи забезпечують якість виготовлення вітчизняних вогнегасників на рівні вимог міжнародних стандартів [3, 4].

У нормативному акті з питань пожежної безпеки НАПБ А.01.001-95 Правила пожежної безпеки в Україні [5] вимоги до експлуатації та технічного обслуговування (ТО) вогнегасників викладені в п.п. 6.4.18 - 6.4.24 і носять загальний характер.

Окрім цього, в додатку 3 [5] викладені рекомендації щодо оснащення об'єктів первинними засобами пожежогасіння та вибору типу і необхідної кількості вогнегасників. Цей додаток потребує змін та доповнень, так, наприклад, типорозмір вогнегасника визначається місткістю корпуса, а згідно з [ 1, 2] повинен визначатися масою (або об'ємом) заряду вогнегасної речовини, що є загальноприйнятим у Європі. Норми належності вогнегасників не враховують сучасну номенклатуру парку вогнегасників в Україні і мають застарілий критерій вибору типорозміру вогнегасників для захисту об'єкта.

Аналогічні вимоги до розміщення та технічного обслуговування (ТО) вогнегасників, але в меншому об'ємі стосовно розміщення на об'єкті, викладені у ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание [6].

Вимоги безпеки, які встановлені у ГОСТ 12.2.037-78 ССБТ. Техника пожарная. Требования безопасности [7] стосуються в основному конструктивних елементів вогнегасників, які повинні забезпечити зручність та безпеку їх експлуатації, і знайшли відображення у вітчизняних стандартах [1,2].

Окрім вищевказаного, існують рекомендації Применение огнетушителей в производственных, складских и общественных зданиях и сооружениях [8] та Использование огнетушителей на автотранспортных средствах [9], але вони не мають статусу нормативних актів. З такими документами працює досить вузьке коло спеціалістів. Вказівки з експлуатації є і в паспортах на вогнегасники, де наводиться стисла інформація про виріб, його характеристики, умови зберігання, порядок дій під час застосування за призначенням тощо. Але доступ до неї має також вузьке коло людей, за виключенням індивідуальних споживачів, які придбали вогнегасник у власне користування. На підприємствах персонал (передбачуваний масовий споживач) не має доступу до паспортів на придбані вогнегасники.

У Росії існує НПБ 166-97 Пожарная техника. Огнетушители. Требования к эксплуатации [10], який регламентує експлуатацію вогнегасників і складається з дванадцяти розділів та п'яти додатків. У ньому зроблена спроба регламентувати всі стадії експлуатації вогнегасників (вибір вогнегасників для захисту об'єкта; розміщення; технічне обслуговування; перезаряджання; вимоги до організацій, що проводять ТО вогнегасників; вимоги безпеки; вимоги й основні способи утилізації вогнегасних речовин; записи про проведення ТО). Намагання створити єдиний універсальний нормативний документ з експлуатації вогнегасників призвело до того, що він вийшов переобтяжений інформацією, корисною тільки для вузького кола спеціалістів, та незручний у користуванні.

У країнах Західної Європи, США, Канаді і Австралії цим питанням, а особливо ТО вогнегасників приділяється велика увага. Ці питання контролюються державними установами, асоціаціями, а також фірмами, які виробляють вогнегасники.

Аналіз стану з питань організації ТО вогнегасників за кордоном виявив, що в більшості промислово розвинених країнах діють національні стандарти, в яких встановлено вимоги щодо проведення ТО вогнегасників.

Так, у Великобританії Британський інститут стандартів впровадив у практику національну систему ТО вогнегасників за контрактами. Під керівництвом цього інституту були розроблені національні стандарти BS 5810 та BS 6643, які регламентують порядок та терміни проведення ТО вогнегасників.

Національним стандартом Німеччини DIN 14406 [11] встановлюються правила щодо утримання у справному стані переносних вогнегасників. Стандартом визначено терміни, обсяг перевірки, види ТО, вимоги до спеціалістів, які їх проводять та ін. Згідно з вимогами зазначеного стандарту до проведення ТО вогнегасників допускаються спеціалісти, які пройшли спеціальний курс підготовки. Як правило, такі курси організовуються на базі фірм-виробників вогнегасників. Так фірмою Total Walther (Німеччина), яка належить концерну Круппа, було організовано курси з підготовки таких спеціалістів. Навчання включає 150 годин теоретичних та 200 годин практичних занять. Вибір та розміщення вогнегасників на об'єктах у Німеччині здійснюється згідно з правилами ZH1/201 ?Ausgabe 1.78? [12].

У США вимоги до вибору, розміщення та ТО вогнегасників різних типів викладені у стандарті NFPA 10 [13]. Згідно з вимогами цього стандарту за перевірку технічного стану та своєчасність проведення ТО вогнегасників відповідальність несе власник об'єкта.

В Австрії у 2000 році розроблено новий стандарт ONORM F1053 з випробувань, експлуатації та позначення переносних вогнегасників, який встановлює вимоги до технічного обслуговування вогнегасників, регулярних перевірок на функціональну придатність тощо. Цей стандарт являється доповненням до стандарту ONORM EN 3, який регламентує регулярні випробування, утримання у справному стані та позначення вогнегасників. Додатково в Австрії вийшла директива ONR 61053 для підготовки спеціалістів, які проводять такі роботи. Вибір та розміщення вогнегасників на об'єктах в Австрії здійснюється згідно з TRVB F 124-86 [14].

Крім національних стандартів вимоги до вибору і розміщення вогнегасників викладені у міжнародному стандарті ISO 11602-1:2000(Е) [15], а до контролю та ТО переносних та пересувних вогнегасників в ISO 11602-2:2000(Е) [16].

Рівень забезпеченості нормативними документами з питань експлуатації вогнегасників наведено у таблиці 1.

З огляду на вищенаведене, можна стверджувати, що на цей час в Україні відсутня нормативна база з експлуатації вогнегасників, яка б відповідала вимогам сьогодення та досвіду світової практики. Слід враховувати також, що експлуатація вогнегасника складається з багатьох стадій (зберігання, транспортування, первинний огляд, розміщення на об'єкті, періодичний огляд, застосування за призначенням, технічне обслуговування).

Тому розроблення нормативних документів, в яких повинні бути викладені загальні вимоги до експлуатації вогнегасника на всіх стадіях його життєвого циклу є актуальним.

На теперішній час в Укр-НДІ пожежної безпеки МНС України розроблено і знаходиться в стадії узгодження та затвердження пакет проектів нормативних документів з питань експлуатації вогнегасників, а саме: Типові норми належності вогнегасників, Правила експлуатації вогнегасників, ДСТУ Пожежна техніка. Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги.

Країна-розробник НД

Вибір та розміщення вогнегасників

Технічне обслуговування вогнегасників

Навчання персоналу

Загальні правила експлуатації

Україна

НАПБА.01.00195

не виявлено

не виявлено

не виявлено

Росія

НПБ16697

Великобританія

не виявлено

BS5810, BS6643

не виявлено

не виявлено

Німеччина

ZN 1/201

DIN 14406

не виявлено

Австрія

TRVB F 124 86

ONORM EN 3

ONR61053

ONORM EN 3

США

ANSI/NFPA10

не виявлено

не виявлено

Міжнародні стандарти

IS011602 1

ISO 11602 2

не виявлено

не виявлено

Таб. 1

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. ДСТУ 3675-98 Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань. - К.: Держстандарт України, 1998. -40 с.

2. ДСТУ 3734-98 (ГОСТ 30612-99) Пожежна техніка. Вогнегасники пересувні. Загальні технічні вимоги. ? К.: Держстандарт України, 2000. -30 с.

3. ISO 7165:1999 Fire fighting ? Portable fire extinguishers -Perfomance and construction.

4. ISO 11601:1999 Wheeled fire extinguishers ? Perfomance and construction.

5. НАПБА.01.001-95 Правила пожежної безпеки в Україні.

6. ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание.

7. ГОСТ 12.2.037-78 ССБТ. Техника пожарная. Требования безопасности.

8. Применение огнетушителей в производственных, складских и общественных зданиях и сооружениях: (Рекомендации). - М.: ВНИИПО, 1986,-31 с.

9. Использование огнетушителей на автотранспортных средствах: (Рекомендации). ? М.-.ВНИИПО, 1986.-10с.

10. НПБ 166-97 Пожарная техника. Огнетушители. Требования к эксплуатации, М., ВНИИПО.

11. D1N 14406 Tragbare Feu-erloscher.

12. ZH 1/201 - Ausgabe 1.78 -Abschnitt 1-6.

13. NFPA 10-1984 Standard for Portable Fire Extinguishers.

14. TRVB F 124-86 Erste und erweiterte loschhilfe.

15. ISO U602-l:2000(E) Fire protection ? Portable and wheeled fire extinguishers ? Part 1: Selection and installation.

16. ISO 11602-2:2000(E) Fire protection ? Portable and wheeled fire extinguishers ? Part 2: Inspection and maintenance.