Главная страница Дерево Дом Строй      

Дерево Дом Строй - строительство кирпичных, каркасных, деревянных домов

Домашняя страница Контакты Добавить в избранное
     Главная страница
     Проекты домов
     Видео
     Породы дерева
     Архив статей
     Контакты
     Пеллетные горелки





Статьи о строительстве >> Электрооборудование >> Поетапне будівництво оселі (№4)


Поетапне будівництво оселі (№4)




Поетапне будівництво оселі (№4) // Наш дiм. 2001. №4. C.10-14

УЛАШТУВАННЯ ОПАЛЕННЯ

В проекті будинку, що пропонується, використана змішана система опалення. На першому етапі будівництва - пічна, підключення опалювального водяного котла. На наступних - можна використати вмонтовані в опалювальну піч елементи водонагрівального котла або окремо встановити котел в одному з приміщень.

Фундамент для печі влаштовується автономно. Його не можна з'єднувати з фундаментами стін будинку через те, що вони мають різну осадку. Глибина закладання фундаменту 0,5-1,0 м на материковому (не насипному) ґрунті. Розміри фундаменту залежать від розміру печі.

Відстань між фундаментами стін та печі має бути не менше 50 мм. Цей простір заповнюється піском. Кладку ведуть з перев'язуванням швів. Вона повинна бути міцною, мати тонкі шви, вертикальні кути, горизонтальні ряди та рівну поверхню. Для запобігання утворенню тріщин кладку вогнетривкої цегли не потрібно перев'язувати з кладкою звичайної цегли.

Ряди цегли укладають по рядах або на розсуд забудовника. Шви бажано робити якомога тонші, не більш 5 мм. Перед укладанням цегли на розчин її заздалегідь розкладають за контуром майбутнього малюнку. Розмістивши по фундаменту перший ряд кладки, необхідно переконатися в правильності його розташування відносно стін та перегородок.

В кладці влаштовують витяжні канали з кухні, санвузла, люфт-клозета, що розташовуються поруч з димоходом.

Печі розміщують таким чином, щоб вони могли вільно випромінювати тепло у всіх напрямках приміщення та щоб був гарний доступ до очисних отворів. Засувки в печах повинні знаходитись над дверцятами для топлення.



УЛАШТУВАННЯ ОПАЛЮВАЛЬНОГО ЩИТКА

Для опалення будинку на першому поверсі влаштовують опалювальний щиток. Ширина його 250 мм (одна цеглина), довжина залежить від необхідних величин тепловіддачі, висота 1800 мм (можна й нижче). Поруч з ним зводять стояк розмірами в плані 500x500 мм, внутрішнім перерізом каналу 260x260 мм, по якому подають до щитка гарячі топкові гази з розташованого поруч із стояком паливника тривалого горіння розмірами в плані 500x750 мм.

При бажанні над топкою може бути розміщене обладнання для отримання гарячої води, що працює від тієї ж топки. До вертикального каналу може підключатись і кухонна плита, тоді щитки будуть частково нагріватися за рахунок тепла газів, що відходять від плити. Будь-який зі щитків може бути відключений так само, як і обладнання гарячого водопостачання, не порушуючи дії інших приладів.

Розташування в плані окремих елементів всього обладнання топки, кухонної плити, опалювального щитка і стояка може бути різноманітним.

Як видно з вертикального розрізу всього обладнання (див. стор. 13), стояк служить як для направлення газів з топки і плити в щитки, так і для відведення з них відпрацьованих газів. Верхня його частина є димовою трубою. Стояк повинен мати окремий фундамент. Для переключення напрямку газів в ньому встановлюють два перекидних клапани та дві засувки для закривання труби. Клапани можуть бути замінені двома засувками кожний. При наявності водонагрівального обладнання над камерою згорання ставлять клапан та засувку на виході газів з нього. При горизонтальному положенні нижнього клапана гази з топки опускаються вниз і надходять у щиток нижнього поверху; при вертикальному - ідуть прямо угору; при проміжному положенні клапана частина газів спрямовується у щиток, а частина - вверх по каналу.

Таким чином, цим клапаном регулюється розподіл газів між щитками обох поверхів та ступінь нагрівання щитків. Можна пропустити спочатку всі гази через щиток першого поверху, а після цього направити їх через щиток другого поверху; можна зовсім відключити перший поверх і опалювати тільки другий або, встановивши клапан у середнє положення, отримати бажаний нафів обох щитків. При вертикальному положенні верхнього клапана щиток другого поверху буде відключено.

size=4>Коли потрібна гаряча вода, відкривають клапан та засувку у водонагрівальному пристрої і гази спрямовуються до нього. Таким пристроєм може бути камера із радіатором або змієвик з труби, з'єднаний двома циркуляційними трубами з іншим змієви-ком для нагрівання води у бачку, який встановлено під стелею приміщення.

При установці в жаровій камері радіатора його секції потрібно збирати на азбестовому шнурі, оскільки ущільнювач з клоччя, гуми або картону може вигоріти і радіатор протікатиме.



ОПАЛЮВАЛЬНИЙ КОТЕЛ

Другий та наступні етапи будівництва вимагають нарощування системи опалення, тобто встановлення додаткових печей в приміщеннях, що добудовуються. Тому найбільш раціональним, на наш погляд, є встановлення системи водяного опалення з підвищеною місткістю, що дозволяє збільшити проміжки між топками.





Каналізація.

size=4>Два варіанти улаштування місцевої каналізації за відсутністю централізованих каналізацюнних мереж: люфт-клозет з вигрібною ямою (10) та ватер-клозет Із двокамерним відстійником (11).

А - димохідно-вентиляційний стояк;

Б - люфт-канал,

В - фанова труба;

Г - вигрібна яма;

Д - металічні скоби;

Е - люк 80x70 см з двома кришками;

Ж - цегляна кладка;

3 - ущільнення глиною (за наявністю водопроникного грунту);

size=4>И - туалет;

К - труба між двома збірними відстійниками (тенками),

size=4>Л - залізобетонна плита перекриття,

М - чавунна кришка;

Н - трубопровід для виходу відстояної, відфільтрованої рідини.



Водонагрівальний котел можна розміщувати у ванній кімнаті, на кухні або в господарському приміщенні, що примикає до гаража.

Розміщення системи опалення наступне. Котел ставлять на підлозі, бак-акумулятор, прилади опалення - радіатори, як правило, під вікнами й ближче до холодних кутів кімнати (до стін, що виходять на вулицю).

Рух води в трубах відбувається в результаті термосифонного ефекту, бо центр котла (де нагрівається вода) знаходиться нижче трубопроводів та приладів опалення.

Система опалення може бути двотрубною чи однотрубною.

Розвідну трубу можна розмістити під стелею, над нею або на рівні верхнього отвору радіатора, нижню зворотну трубу - вздовж підлоги. Радіатори та труби встановлюють під нахилом 0,01% або 1,5 см на 1 м, що забезпечить стік води та випуск повітря з системи опалення.

Всі прилади будуть нагріватися однаково швидко і рівномірно в тому випадку, якщо кола, по яких циркулює вода, будуть мінімальними. Можна виконати два-три циркуляційних кола з розташуванням котла в центрі всієї системи.

Розвідні магістралі, а також розширювальний бак та бак-акумулятор необхідно утеплити.

size=4>Опалювати мансардне приміщення можна однотрубною системою з нижнім розведенням трубопроводів при достатньому циркуляційному тиску. У верхніх радіаторних пробках в цьому випадку встановлюють повітряні крани для вилучення повітря при заповненні системи водою.







Щоб встановити водяне опалення квартири, необхідно мати опалювальний котел, нагрівальні прилади (радіатори), трубопроводи, фітинги, розширювальний бак, запорно-регулюючу апаратуру.

Котли бувають чавунні (термін експлуатації до 20 років) та сталеві (термін експлуатації до 10 років). При установці малолітражних котлів патрубок під'єднують до димоходу (на ньому встановлюють спеціальну димову заслінку).



Система опалення.

Різні варіанти опалення. Порядівка печі, її розрізи.

1 - опалення першого етапу будівництва; 2 - варіант опалення усього дому з розміщенням котла у передпокої; 3 - варіант опалення дому size=4>з розміщенням котла у окремому приміщенні (топочній); 4 - порядівка печі; 5 - розрізи печі; 6 - варіанти розміщення щитка, печі, димоходу. А - піч-котел; Б - димохід; В - щиток; Г - газохід; Д - піддувальні дверцята; Е - кладка з вогнетривкої цегли; при обладнанні водяного опалення замість неї розміщується чавунний котел; Ж - дверцята звичайні; 3 - колосникова решітка; И - прочистка; К - камін; Л - кухонна плита; М - перекидний клапан щитка 1-го поверху; Н - перекидний клапан щитка мансарди; О - засувка; П - опалювальний щиток 1-го поверху; Р - опалювальний щиток мансарди; С - опалювальна піч.



Щоб підвищити ККД котла, можна під'єднати його до труби через обігрівальний щиток.

У разі встановлення котла на конструкції, що можуть загорітись, під нього підстилають шар листового азбесту або повсті, змоченої в глиняному розчині, оббитої зверху сталевим листом або покрівельним залізом.

Найбільш зручні в експлуатації котли на газоподібному та рідкому паливі. Там, де є природний газ, можна використати котли АГВ-80, АГВ-120, що забезпечують автоматичне безперервне підтримування температури води в системі опалення, а також котли КЧМ-1, АОГВ, КСТ, КСТГ, КСГ та ін. Сталеві радіатори РСГ і РСВ з горизонтальними каналами вважаються кращими та більш прийнятними у порівнянні з чавунними типу М-140: у них кращі гігієнічні якості, менша маса, вони менш теплоінерційні, займають менше місця під вікном, бо мають малу будівельну глибину.

Розширювальний бак встановлюють у верхній точці системи, як правило, на горищі. Його місткість - 20-45 л. Бак може бути будь-якої форми. Його можна виготовити з листової сталі товщиною 2-3 мм або з обрізка труби великого діаметру.



САНТЕХНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ

Рівень комфортності проживання залежить від установки в будинку санітарно-технічних систем. Відсутність водопроводу чи каналізації є однією з основних ознак низького рівня комфортності житла у порівнянні з міськими квартирами. Водопровід отримав широке розповсюдження майже повсюдно, в той час як каналізація, особливо централізована, зустрічається рідко.

В даному проекті пропонується створення автономної системи каналізації типу вигрібної ями або септик-тенка, що дозволяє обладнати житловий будинок унітазом, ванною, умивальником та кухонною мийкою.

size=4>Виконується будівництво системи на другому етапі. Септики влаштовують у тих випадках, коли по зливному трубопроводу можна спускати заздалегідь відстояні стічні води в зливну каналізацію або на поля підземної чи наземної фільтрації. Від будинку септики розміщують на відстані не менше 5 м, від криниць - 15-36 м.

Система функціонування септиків включає не менше двох камер, з'єднаних між собою у верхній частині переливними трубами. Стічна вода по приточному трубопроводу надходить у першу камеру, де збирається основна частина фекалій та забруднень, а тверда фракція осідає на дно. Фекальна вода через отвір в розділовій стінці попадає в другу камеру, де відстоюється і відбувається біологічний процес гниття. Після вторинної очистки стічна вода, що не містить твердих неорганічних речовин, витікає по трубопроводу у зливну каналізацію, в водний потік - у дренуючу частину ґрунту.

Для очистки септиків кожна камера обладнана щільною зйомною кришкою. В місцях входу фекальних вод та виходу відстояної води роблять забральні стінки, що запобігають засміченню вхідного й вихідного отвору водозливних труб, або коліна, одним кінцем опущені вниз. Септики є більш технологічними в експлуатації на відміну від вигрібних ям, що очищаються вручну. Вміст септиків можна відкачати спеціальними цистернами. Внутрішнє обладнання каналізації роблять з чавунних або пластмасових труб та фасонних частин. Для економічності рішення все сантехнічне обладнання компактно розміщується у добудованій частині житлового будинку.

На другому етапі будівництва, у випадку відсутності системи водопостачання, можна влаштувати люфт-клозет, що на відміну від вигрібної ями, розміщеної на ділянці, має спеціальний вентиляційний отвір (вент-канал), який забезпечує вентиляцію убиральні та вигребу. Туалет повинен розташуватися біля зовнішньої стіни, бажано заднього фасаду з орієнтацією на північ або схід (на тіньову сторону). Необхідно передбачити можливість під'їзду до вигребу для його періодичного очищення. Люфт-клозет є теплим приміщенням і може обігріватися піччю, топка якої не повинна виходити в туалетну кімнату. Бажано мати у санвузлі вікно з кватиркою для провітрювання. У випадку розміщення люфт-клозета безпосередньо в будинку, вигрібну яму можна робити з монолітного бетону, заздалегідь виконавши глиняну гідроізоляцію товщиною 40-50 см.

Для будівництва необхідно мати приймальну воронку, емальовану, чавунну, фаянсову чи керамічну, над якою монтується дерев'яне сидіння з кришкою і отвором. До воронки кріпиться стічна труба (фанова) діаметром не менше 150 мм з будь-якого матеріалу: чавуну, кераміки, бетону, сталі, азбестоцементу. Труба вертикально заводиться у вигрібну яму та герметично заробляється в її перекритті. Поруч або дещо вище фанової труби з вигрібної ями роблять витяжний канал, що забезпечує її провітрювання. &







English Russian Deutsch
© DEREVODOM.COM