Главная страница Дерево Дом Строй      

Дерево Дом Строй - строительство кирпичных, каркасных, деревянных домов

Домашняя страница Контакты Добавить в избранное
     Главная страница
     Проекты домов
     Видео
     Породы дерева
     Архив статей
     Контакты
     Пеллетные горелки





Статьи о строительстве >> Ландшафтные работы >> Олександрія - "Парк вмираючого періоду"


Олександрія - "Парк вмираючого періоду"




Голомба І. Олександрія - "Парк вмираючого періоду" // Янус Нерухомiсть. 2001. №22. C.20-21

Народження та розквіт

Дендрозаповідник "Олександрія", що в білій Церкві " один з найчарівніших ландшафтних парків України Він був започаткований, коли польський граф Ксаверій Браницький був нагороджений російським царем Білоцерківським староством за придушення повстання під назвою Коліївщина Оселившись з дружиною Імператриці фрейліною Олександрою Енгельгардт Із 1795 року в білій Церкві, подружжя намагалось облаштувати побут на кштальт петербурзького Саме з цього періоду І веде Історію парк І святкує ювілей " нещодавно відзначалось його 200-річчя Автори парку " Мюффо та Домініко БотанІ Площа парку складає 201,4 гектари, а його рослинність дерева та чагарники " це 750 представників флори різних континентів, серед них " чимало екзотичних Приміром, колись були 2 дерева китайської троянди, з яких збирали 200 тисяч чарівних І цілющих квітів

Парк був багатий оригінальними спорудами Це " колонада "Лука", китайський і арковий містки, водоспад "Черепаха", джерело "Лев", Колона смутку, великий дерев'яний міст через глибокий яр між Холодним І Лазневим ставками ("Міст диявола") І таке Інше Стояли бюст Олександра І та Потьомкіна, багато бронзових та мармурбрих статуй

На жаль, даних про чисельні павільони та архітектури малих форм, не збереглось Скажімо, є припущення в польських джерелах, що Колона смутку була в районі "Мосту диявола", а те, що ми маємо замість неї " це Колона тріумфу схожа на колону "кінець світу" в Павловському парку під Петербургом Безумовно в плануванні парку І його спорудах використані деякі форми І прийоми парків Гатчинського Павловського, Петродворецького, в яких колишня фрейлина Імператриці не раз бувала Казали, що відштовхнута від двору вельможна пані, отримуючи повідомлення про бали у пристоличних парках, прагнула перевершити їх пишнотою І розкішшю прийомів в Олександрії". Тож, володіючи обдаруванням декоративного садовника і маючи владу та кошти, вона проявила багато ініціативи, смаку і заповзятливості, облаштовуючи і вдосконалюючи свою ландшафтну тезку.

Ядром парку став комплекс споруд заміської графської резиденції Дідинець, який складався з двоповерхових будинків, пізніше перебудованих у замкнутий ансамбль. Поруч поставала декоративна споруда "Варна" " на честь здобуття російськими військами турецької фортеці. Дуже цікавий павільон "Ротонда" неподалік від центрального входу " напівкругла споруда, перекрита кесонованим склепінням. В її центральній частині " декоративна колонада: чотири колони коринфського ордеру, які підтримують архітрав. Захоплення у відвідувачів викликають "Руїни", надто " місячної ночі, коли холодне дзеркало ставка з похиленими над ним плакучими вербами навіває фантазії про старовинний замок, рештки якого прийшли з сивої давнини.

Ще одна прецікава споруда " колонада "Лука" " напівкругла будівля зовнішнім діаметром 34,2 м, на кінцях якої невеликі прямокутні приміщення. Парадності, урочистості і, в той же час, ажурності їй надають дванадцять колон іонічного ордена, яким на внутрішній стіні відповідають пілястри з такими ж капітелями. Колони підтримують масивний Антаблемент, який є опорою для односхильної покрівлі.

Олександрію в різні часи відвідало чимало історичних осіб і діячів культури та мистецтва. Певне, тутешні краєвиди надихнули пушкінський рядок про "пишних гетьманів сади". Пушкін був закоханий в одну з дочок Браницьких " графиню Воронцову. Милувався парком і заглиблювався у думи й Тарас Шевченко. Недарма бюсти цих великих поетів встановлені на пілонах при головному вході в парк.

...Кожний із спадкоємців і наступників засновниці парку, назва якого обезсмертила її ім'я, дбав про вдосконалення і збагачення зеленої перлини на Росі: син Владислав Ксаверійович, внук Владислав Владиславович, остання власниця "Олександрії", його дружина Марія Евставівна, яка померла у Києві в 1918 році.



Починаючі нову рубрику "Дворцовопарковые ансамбли", ми не розраховували, що ця тема може зачепити когось "за живе". Але це відбулося: люди, які безмежно закохані в своє місто, його минуле та сьгодення, піклуючись про майбутнє, не можуть спокійно дивитись, як занепадають, вмирають чарівні куточки, що прикрашали життя кількох поколінь городян. Тему сьогоднішньої публікації підказали читачі.
"ЯН"



Занепад

Наприкінці другого " початку третього тисячоліття "Олександрія" вступила у найчорнішу смугу свого існування. Забруднюються нафтопродуктами озера, занепадають ландшафти, гинуть дерева.

"Олександрія" волає про допомогу!"" говорять усі в Білій Церкві, а серед них:



Начальник управління містобудування та архітектури міськвиконкому, головний архітектор Білої Церкви Володимир Федорович Кузьмін:



" Я твердо переконаний, що у складі адміністрації "ОлександріГ повинен працювати архітектор високої кваліфікації, який мусить мати вирішальний голос, а не сліпо виконувати розпорядження керівництва парку.

Що стосується ландшафтів парку, то їх стан незадовільний. Ними теж повинні займатися фахівці.



Головний державний санітарний лікар міської СЕС Анатолій Володимирович Добрянський:



" Предметно проблемами дендропарку "Олександрія" міська санітарноепідеміологічна станція займається з 1990 року, коли його адміністрація звернулась із листом за №88 від 12 березня 1990 року з проханням організувати комісію для визначення джерела забруднення нафтопродуктами першого озера Західної балки дендрозаповідника. З цього приводу була тоді скликана нарада під головуванням Г. В. Шуліпи, на якій визначили завдання по ліквідації забруднення озер і грунту нафтопродуктами і хромом (рішення від 15 березня 1990 року). Тоді ж були встановлені й винні: грунтові води хромом забруднив гальванічний цех авіаремонтного заводу, а нафтопродукти потрапили з паливно-мастильних складів цього заводу та з аеродрому. Міська СЕС винесла постанову №31 від 3 травня 1990 року й зупинила роботу гальванічного цеху в/ч 13845 з вищеназваних мотивів.

Тоді військовики виготовили нафтовловлювачі у верхів'ї Західної балки, установку для нейтралізації води з джерела біля Верхнього озера, пробурили спостережні свердловини по периметру військової частини для контролю забруднення ґрунтових вод і визначення напрямку їх розповсюдження. На , нас було покладено лабораторний контроль за водою р. Рось у районі "Олександрії. Завдяки вжитим заходам концентрація шкідливих речовин у водоймах парку станом на 1999 рік дещо знизилась. Але хімічно забруднені джерела парку не можуть використовуватись для побутових потреб і як питна вода.

На території "Олександрії є склад, у якому зберігається 1472 кг небезпечних, заборонених до використання отрутохімікатів. Є серед них також хімікати невідомі. І хоча вони зберігаються надійно, але в парку їм усе-таки не місце.Їх треба якомога швидше вивезти. Законсервувати у контейнери довготривалого зберігання (в цілому ж, у Київській області таких отрутохімікатів близько 2,5 тисяч тонн). Це питання адміністрація парку мусить вирішити негайно!



Директор державного дендрологічного парку "Олександрія"

Національної академії України, кандидат біологічних наук

Леонід Петрович Мордатенко:



" Директорую я тут із 1986 року. Нині штат парку становить 128 працівників: 20 науковців, 5 " адміністрація, решта ж " робітники та інженерно-технічні працівники. Робітники мають зарплату 125 гривень, у науковців (у середньому) "173 гривні. Держава забезпечує нам лише 65 відсотків фонду зарплати, а все інше заробляємо самі. Це " кошти від реалізації насіння, насадкового матеріалу дерев і кущів, екскурсійного обслуговування, плати за вхід і в'їзд, здачі в оренду кількох нежитлових приміщень.

Знаєте, "Олександрія" ще живе, ще тримається завдяки відданим своїй справі працівникам парку.

А ось як нам працюється, міркуйте самі. Починаючи з опалювального сезону 1998-1999 років парк відключили від газопостачання через брак коштів. У результаті загинули, тобто вимерзли, майже всі рослини, що вирощувалися в закритому грунті. Наші працівники ось уже четверту зиму поспіль опалюватимуть свої робочі приміщення дровами.

У білоцерківців останніми роками з'явилася традиція: в день реєстрації шлюбу молодята з численними гостями відвідують "Олександрію" і, стоячи на Китайському містку, розпивають шампанське під об'єктивами фото- та відеокамер. Воно, як для цивілізованих людей, то було б і нормально, і, навіть, романтично, бо цивілізовані порожній посуд за собою обов'язково приберуть, не залишивши жодної смітинки на місці свого перебування. А у нас, на превеликий жаль, не так: під час чистки Лебединого ставу (що прилягає до Китайського містка) з дна вигребли два (1) тракторних причепи битих пляшок... Крім того, після кожних суботи-неділі робітники парку прибирають на цьому місці іще до сотні пляшок. Щоразу, як минуть вихідні, мусимо збирати в кущах, побіля лавок, на берегах Росі та ставків і вивозити геть цілий причеп різноманітної порожньої тари.

Цими днями мені довелося викласти на папері основні проблеми "Олександрії", без якнайшвидшого вирішення яких двохсотлітня скарбниця рукотворної краси й надалі прямуватиме до неминучої загибелі. Ось вони:

" відсутня державна концепція утримання заповідних парків із статусом "національне надбання України", оскільки немає коштів на збереження, не кажучи вже про відновлення та розвиток "Олександрії";

" не фінансуються екологічні заходи по збереженню дендропарку;

" не витримується захисна зона

парку: по периметру огорожі споруджуються різні будівлі " від автозаправок до помпезних будинків, які порушують цілісність ландшафтних і архітектурних композицій;

" відсутня державна охорона заповідної території парку;

" вигулювання собак у заповідній території призводить до зникнення з її надсаджень звірів (зайців, білок, барсуків, косуль) і подекуди " птахів;

" площа дендропарку "Олександрія" " 297 га; при нормі навантаження (на 1 працюючого 2 га) необхідно, як мінімум, 55-60 працівників технічного персоналу по догляду за насадженнями парку. Фактично на сьогодні Ј ЩЮ"Х 27 ёЇЩЇФ│Ы;

" відсутня необхідна техніка по догляду за насадженнями: сучкорізи, газонокосарки, бензопилки, автовишка "Люлька";

" відсутні кошти для виконання протипожежних заходів: просочення протипожежними розчинами дерев'яних конструкцій горищ архітектурних споруд, влаштування звукових сигналізацій та інше;

" необхідно зароблені парком кошти ПДВ використовувати для ремонту архітектурних споруд І пам'ятників, влаштування нових ландшафтів, а не відраховувати їх у бюджет міста, оскільки допомоги від міських фінансових органів немає.



Завідуюча відділом охорони навколишнього природного середовища міськвиконкому Тетяна Василівна Галенова:



" Незважаючи на те, що "Олександрія" підпорядкована Національній Академії Наук України, увага і тривога за його долю з боку міських властей -щоденна. Розроблено й затверджено рішенням міськради від 3.12.2000 р. екологічну комплексну програму по охороні навколишнього середовищами. Біла Церква на період 2001-2005 рр. з виділенням коштів із міського бюджету на часткову ліквідацію забруднення і вивчення підземних І поверхневих вод. Є висновки організації під назвою "Правобережна гідрогеологічна експедиція" про результати режимних спостережень за якістю підземних вод та намулових відкладень у дендропарку, датовані 25.05.2001 р. Вони свідчать, що в урочищі "Патерчата" забруднення води нафтопродуктами перевищує в 20(!) разів гранично допустимі, а шестивалентним хромом " у 13(!) разів. В 1996 році були розроблені проекти як ліквідувати загрозу знищення парку, але вони не реалізовані. Нині силами міської влади облаштовуються спеціальні перехоплювачі нафтопродуктів, їх локалізація і ліквідація. "Олександрію" потрібно зберегти для нащадків, бо вже гинуть дерева і звірі. Але самотужки ми цього не зробимо.



Начальник відділу регіональної екологічної інспекції Володимир Андрійович Васильченко:



" Всі райони Київщини, де протікає р. Рось і до Богуслава " це наша природоохоронна зона. Протягом 13 років порушуємо питання збереження природи.

Нещодавно в Білу Церкву приїжджав Міністр екології та природних ресурсів С. І. Курикін, який детально ознайомився з проблемами "Олександрії" і пообіцяв, що його відомство виділить для оздоровлення дендропарку 400 тис. грн. Але поки що ці кошти в місто не надійшли.

Буквально цими днями я відвідав "Олександрію", прогулявся її мальовничими алеями... Враження було неприємне: каскад ставків у занедбаному стані, багато дерев попадало у воду і гниють. Краса, звісно, ще не загинула. Парк урятувати можна, але для &







English Russian Deutsch
© DEREVODOM.COM